|
|
Сторінка вчителя-логопедаПасечко Тетяна Ростиславівна
Освіта: повна вища Стаж роботи: 2 роки
ЗАВДАННЯ ЛОГОПЕДИЧНОЇ РОБОТИз дітьми дошкільного закладу, що мають мовленнєві порушення
Вікові особливості мовленнєвого розвитку дитини
Дошкільний вік – це важливий етап у становленні та розвитку особистості: у малюка активно формується мовлення і пов’язане з ним мислення. Гарне мовлення дитини – це успішне виховання у дитячому садку, навчання у школі, вміння спілкуватися з людьми. Успіх у засвоєнні дітьми рідної мови значною мірою залежить від дорослих, які їх оточують. Якщо дитина мало розмовляє поза домом, а спілкування в родині обмежується побутовими одноманітними розмовами, то її мовлення розвивається повільно. Отже, мови треба навчити: дитина має якомога більше розмовляти з батьками та рідними, з однолітками. Для розвитку гарного мовлення малюка мова самих дорослих має бути чіткою і правильною. Щодня чуючи виразну вимову, дитина, завдяки наслідуванню, її й засвоїть, саме така мова стане для неї звичною. Щоб вчасно помітити мовленнєві порушення у дитини і звернутися до фахівців (логопеда, дефектолога, психолога, невролога, хірурга, сурдолога), дуже важливо знати норми мовленнєвого розвитку. Етапи розвитку мовлення досить умовні, тому що кожна людина засвоює мову індивідуально, але все ж знання основних особливостей розвитку мовлення дозволяє відмежувати норму від патології. Щоб турботливі батьки могли оцінити, як розвиваються їхні діточки, наводимо основні показники розвитку мовлення дітей від 3 до 6 років.
Третій рік життя Між 2 та 3 роками активно формується фразове мовлення. Висловлювання дитини стають граматично оформленими. Діти починають засвоювати граматичну будову мовлення: відмінкові закінчення, узгодження прикметників з іменником, використовують деякі прийменники (на, у), форми однини та множини. До 3 років у дитини формуються всі основні граматичні категорії. Відбувається активне зростання словникового запасу. Дитина активно наслідує однолітків та бавиться в колективні ігри.
Четвертий рік життя Між 3 і 4 роками мовленнєвий розвиток істотно покращується. Дитина знає назви багатьох предметів. Вона узагальнює їх, тобто розрізняє групи предметів та називає їх: посуд, одяг, іграшки, тварини тощо. Діти 4-го року життя вживають прості та складні речення. Найбільш розповсюджена форма висловлювання – просте поширене речення: «Ми з мамою ходили в магазин за хлібом», «Я люблю гратися великою машиною». Дитина знає велику кількість слів, але вимова звуків ще недостатньо чітка. Малюк може добре вимовляти слова, що складаються з 2 складів, але при вимові слів з 3-4 складів може допускати помилки: пропустити цілий склад, переставити склади місцями, пропустити деякі приголосні звуки в середині слова. П’ятий рік життя Між 4 і 5 роками словниковий запас дитини досягає 1500-2000 слів. В активному мовленні вона використовує майже усі частини мови. Продовжує засвоювати узагальнювальні слова та граматичну будову мовлення, але ще може припускатися граматичних помилок: іноді неправильно використовує відмінкові закінчення, узгоджує між собою слова. Дитина починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про навколишній світ. За дапомогою дорослих малюк переказує казки, повторює невеликі вірші. У більшості дітей в цьому віці покращується звуковимова: вони правильно вимовляють свистячі звуки [с], [з], [ц], починають вимовляти шиплячі звуки [ш], [ж], [ч], [щ], але ще можуть плутати їх і замінювати один одним (шапка - сапка). Звук [р] діти ще можуть замінювати на [й],[л] або [л`] (рак – йак, риба - либа).
Шостий рік життя До кінця шостого року життя активний словник дитини складає від 2500 до 3000 слів. Висловлювання дитини стають більш повними та точними. В 5-річному віці діти самостійно складають розповідь, переказують казку, тобто оволодівають одним з найважчих видів мовлення – монологічним мовленням. У висловлюваннях дитини з`являються складні речення, слова, що позначають якість предметів (яскрава квітка), матеріал, з яких вони зроблені (паперовий літак). Дитина використовує синоніми та антоніми, правильно узгоджує іменники з іншими частинами мови. В мовленні 5-річних дітей з`являються присвійні прикметники (заячі вуха), складні прийменники (з-за, з-під). У цьому віці діти цілковито оволодівають структурою слів: не пропускають склади, не переставляють їх місцями. Значно покращується звуковимова. Більшість дітей вже правильно вимовляють шиплячі звуки [ш], [ж], [ч], [щ] та звук [р], хоча деякі діти ще можуть замінювати складні звуки простішими чи неправильно їх вимовляти. Дитина росте та розвивається. Відповідно відбувається розвиток її мовлення. Наведені вікові показники розвитку мовлення не є абсолютними. Кожна дитина – індивідуальна, тож загальний та мовленнєвий розвиток у різних дітей відбувається по-різному. Одні діти у віці 4-5 років вже чітко вимовляють усі звуки нашої мови, а в інших порушена вимова більшості звуків. Ця таблиця допоможе батькам орієнтуватися у порядку засвоєння дітьми звуків нашої мови. ОРІЄНТОВНІ ТЕРМІНИ ЗАСВОЄННЯ ДІТЬМИ ЗВУКІВ МОВЛЕННЯ
Причини мовленнєвих порушень у дітей Серед порушень психофізичного розвитку у дітей дошкільного віку вади мовлення спостерігаються чи не найчастіше. І це не випадково. Мовлення – дуже складна психічна функція. Його нормальний розвиток можливий лише за умови сформованості мислення, уваги, пам’яті, сприймання (насамперед слухового, зорового), рухової сфери дитини тощо. До факторів, що зумовлюють мовленнєві порушення, відносять такі: - різна внутрішньоутробна патологія, що приводить до порушення розвитку плода. Найбільш грубі дефекти мовлення виникають при порушенні розвитку плода в період від 4 тижнів до 4 місяців. Виникненню мовної патології сприяють токсикоз при вагітності, вірусні й ендокринні захворювання, травми, несумісність крові по резус-факторі й ін. - родова травма й асфіксія (недостатність кисневого постачання мозку внаслідок порушення подиху) під час пологів, які приводять до внутрічерепних крововиливів. - різні захворювання в перші роки життя дитини. Особливо пагубними для розвитку мовлення є часті інфекційно-вірусні захворювання, менінго-енцефаліти й ранні шлунково-кишкові розлади. - травми черепа, що супроводжуються струсом мозку. - спадкові фактори. У цих випадках порушення мовлення можуть становити лише частину загального порушення нервової системи й сполучатися з інтелектуальною й руховою недостатністю. - несприятливі соціально-побутові умови, що приводять до педагогічної занедбаності, вегетативної дисфункції, порушення емоційно-вольової сфери й дефіциту в розвитку мовлення. При аналізі причин виникнення порушень варто враховувати співвідношення мовного дефекту й збережених аналізаторів і функцій, які можуть бути джерелом компенсації при корекційному навчанні. Порушення мовлення у дошкільників мають здатність до патологічного закріплення, що призводить до різних стійких помилок як в усному мовленні, так і на письмі. А, враховуючи, що мовленнєвий розвиток дитини продовжується ще й під час шкільного навчання, вони можуть спричинити різноманітні стійкі порушення у засвоєнні шкільних знань, насамперед з предметів мовного циклу: читання, письма, рідної мови. Надзвичайно важливо своєчасно допомогти дитині у виправленні мовленнєвої вади. Помічником у вирішенні цієї проблеми для батьків дітей стане логопед.
ПОРАДИ ЛОГОПЕДА Порада №1 - ПОЧНЕМО З ВАС Порада №2 - ЗУСТРІЧ ПОГЛЯДІВ Озвучуйте будь-яку ситуацію, але тільки якщо ви бачите, що дитина чує і бачить вас. Не кажіть в порожнечу, дивіться їй в очі. Це особливо важливо, якщо ваша дитина надмірно активна, постійно рухається.Якщо ваш малюк ще тільки лепече або говорить мало слів, намагайтеся, щоб він бачив вашу артикуляцію. Рада №3 - ГОВОРІТЬ ЧІТКО Говоріть просто, чітко, виразно промовляючи кожне слово, фразу. Діти дуже чуйні до інтонації - тому кожне слово, на яке падає логічний наголос, говоріть якомога більш виразно. Порада №4 - ТЕ Ж, АЛЕ ПО-РІЗНОМУ Повторюйте багато разів одне і те ж слово, фразу (змінюючи порядок слів). Щоб дитина засвоїла нове слово, вживайте його кілька раз і в різних контекстах. Порада №5 - НЕ ПЕРЕСТАРАЙТЕСЯ Не вживайте надто довгих фраз. Не перевантажуйте дитину, пред'являючи їй відразу велику кількість завідомо незнайомих слів. Порада №6 - ГАРНИЙ НАСТРІЙ - ЗАПОРУКА УСПІХУ Вимовляєте нове слово в емоційно сприятливої ситуації. Психологи помітили: у таких умовах дитина навчається в десять разів краще. Важливо, щоб дитина мала можливість бачити, доторкатись, нюхати, тобто вивчати предмет різними способами. Якщо побачите, що дитина взяла предмет, відразу ж назвіть його кілька разів - чітко і виразно. Порада №8 - В ОСНОВІ МОВИ - ПРАГНЕННЯ ДО СПІЛКУВАННЯ Завжди схвалюйте бажання дитини вступити з вами в контакт. Підтримуйте її прагнення спілкуватися! Якщо лепет малюка одноманітний, намагайтеся збагатити його, пропонуючи ланцюжок слів з іншими приголосними та голосними (дя-дя-дя, ма-ма-ма, ка-ко-ку). Порада №10 - ПОВАЖАЙТЕ СПРОБИ ДИТИНИ ГОВОРИТИ Мова розвивається на основі наслідування. Коли дитина говорить одна або разом з вами, вимикайте гучну музику, телевізор і намагайтеся дати їй можливість чути себе і вас. Не «сюсюкайте» з дитиною, адже ви не хочете потім переучувати її спілкуватися нормально. Порада №11 - ВЧІТЬ В ГРІ Створюйте такі ситуації у грі, де дитині знадобиться звуконаслідування. Робите ви, а не ситуація. Порада №12 - НЕ ПОПЕРЕДЖАЙТЕ БАЖАНЬ ДИТИНИ Батьки намагаються вгадати бажання своєї дитини. У малюка не виникає необхідності вимовляти що-небудь. Є небезпека затримати дитину на стадії жестового спілкування. Порада №13 - РОЗШИРЮЙТЕ СЛОВНИК Дитина володіє словом на двох рівнях: Фіксуйте мовні досягнення, записуйте, скільки слів дитина розуміє, які вимовляє. Порада №15 - РОЗВИВАТИ ФОНЕМАТИЧНИЙ ЗВУК Спонукайте розрізняти близькі звуки, слова, що відрізняються 1 звуком (ліс-лис). Читайте короткі казки, вірші по кілька разів - діти краще сприймають тексти, які вони вже чули. Порада №17 - ПАЛЬЧИКИ НА ДОПОМОГУ МОВІ Розвивайте дрібну моторику - точні рухи пальців руки. Вона тісно пов'язана з розвитком мови. Якщо дитина неправильно вимовляє звуки, не смійтеся, не повторюйте неправильну вимову. Спонукайте дитину послухати правильне вимовляння і спробувати його повторити разом. Пам'ятайте: тільки ви здатні допомогти дитині розвиватися гармонійно. Не забувайте активно радіти дитячим успіхам, частіше хваліть свого малюка.
|
