Протидія булінгу

                Відповідно до Закону України «Про освіту», ст.28 «Про дошкільну освіту», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18.12.2018 №25-VІІІ, ст. 11 Закону України «Про запобігання і протидію домашньому насильству», Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання і протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №658, від 16.11.2022 року №2759-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)», листа ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» 21/08-1233 від 08.08.2024 «Про методичні рекомендації «Пріоритетні напрями роботи психологічної служби в системі освіти України у 2024/2025 навчальному році», листів МОП України від 14.08.2020 №1/9-436 «Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протидії булінгу», від 29.01.2019 №1/11-881 «Рекомендації для закладів освіти, педагогічних працівників щодо застосування норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», від 18.05.2018  №1/11-5480 «Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству», Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення, затвердженого спільним наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 19.08.2014  №564/836/945/577, Методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників з іншими органами та службами, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 02.10.2018 №1047, наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2020 №1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 03.02.2020 за №111/34394, наказу Міністерства освіти і науки України від 26.02.2020 №293 «Про затвердження Плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти», листа Міністерства освіти і науки України від 20.03.2020 №6/480-20 «Про план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти», листа Відділу ОКТМС Добротвірської селищної ради від 10.01.2025 №01-06/11 та з метою попередження випадків вчинення булінгу, здійснення контролю за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в Добротвірської Добротвірському ЗДО №2 «Джерельце»

НАКАЗУЮ:

1. Продовжувати в закладі роботу щодо запобігання та протидії булінгу і домашнього насильства по відношенню до учасників освітнього процесу ЗДО.

2. Формувати безпечний освітній простір шляхом створення позитивного мікроклімату, оволодіння дітьми навичок безпечної поведінки та толерантної міжособистісної взаємодії.

3. Зоряні ДАВИДОВИЧ – методисту ЗДО, особі, відповідальній за здійсненням контролю спрямованого на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі:

3.1. Подати на затвердження План заходів щодо створення безпечного освітнього середовища, профілактики булінгу на 2025 рік. (далі – План, додаток 1)

3.2. Координувати хід виконання Плану.

3.3. Заслухати на засіданні педагогічної ради звіт з виконання Плану заходів щодо виявлення фактів булінгу та реагування на них за 2024 рік.

3.4. Оновити інформацію у розділі «Профілактика булінгу (цькування)» на сайті закладу.

4. З метою профілактики проявів негативної поведінки учасників освітнього процесу, чиї дії у майбутньому можуть кваліфікуватись як булінг, невідкладно скликати засідання комісії та залучати працівників та батьків до її засідань.

5. Не допускати випадків фізичного та психологічного насильства, образ, недбалого й жорстокого поводження з дітьми.

6. Постійно формувати в учасників освітнього процесу толерантне ставлення одне до одного, проводити бесіди та заняття з теми «мобінг, булінг»;

7. Розповідати дітям про наслідки насилля, цькування, про відповідальність за такі дії, формувати у них ефективні стратегії поведінки в таких ситуаціях, вчити, як захистити себе і допомогти іншому.

8. У випадках виникнення підозри щодо жорстокого поводження з дитиною або в разі загрози з боку однолітків, працівників закладу або інших осіб керуватися Методичними рекомендаціями щодо взаємодії педагогічних працівників у навчальних закладах та взаємодії з іншими органами і службами щодо захисту прав дітей.

9. Проводити роботу у напрямку вдосконалення психолого-педагогічної компетентності та підвищення рівня психологічної культури вчителів та батьків для здійснення ефективної взаємодії дорослих з дітьми, побудованої на засадах довіри.

10. Формувати інформаційну-просвітницьку роботу серед дітей щодо формування стандартів позитивної поведінки та недопущення проявів булінгу.

11. Нагадати працівникам ЗДО про здійснення невідкладних заходів реагування у випадках виявлення фактів насильства (булінгу) та отримання заяв/повідомлень від постраждалої дитини чи інших осіб; процедуру подання учасниками освітнього процесу заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти (форма заяви, примірний зміст, терміни та процедуру розгляду відповідно до законодавства тощо); телефони довіри.

12. Ознайомити педагогічних працівників з Планом заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу та здійснювати контроль за ходом виконання заходів

13. Довести до відома здобувачів освіти, педагогічних працівників, батьків та інших учасників освітнього процесу інформацію щодо їх обов'язку – повідомляти керівника закладу про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

14. Педагогічним працівникам закладу:

14.1. Нести персональну відповідальність за дотриманням законодавства про захист суспільної моралі, попередження випадків жорстокості та насильства серед неповнолітніх, активізувати діяльність, спрямовану на розвиток духовності та зміцнення моралі у дітей.

14.2. Проводити роботу щодо підвищення рівня психологічної культури батьків для здійснення ефективної взаємодії дорослих з дітьми, побудованої на засадах довіри.

15. Контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою

 

Директор Любов ОВЧАРЕНКО

                    Додаток 1

                    до наказу від 10.01.2025

                    №15-25/1-07

                ЗАТВЕРДЖЕНО

 

                                           Директор Добротвірського

                                           ЗДО №2 «Джерельце»

                                           Любов ОВЧАРЕНКО

                                             10 січня 2025 рік

 

ПЛАН ЗАХОДІВ ЩОДО СТВОРЕННЯ БЕЗПЕЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА, ПРОФІЛАКТИКИ БУЛІНГУ НА 2025 РІК

 

№ з/п	Зміст заходу	Відповідальний за виконання	Термін
1.	Організація проведення у ЗДО в тематичних занять, бесід, розваг тощо	методист	постійно
2.	Проведення в ЗДО Тижня протидії булінгу і всім видам насильства	методист, педагоги	березень
3.	Висвітлення проведених заходів на сайті закладів освіти, сторінках у соцмережах	методист	постійно
4.	Проведення у ЗДО профілактичної роботи з учасниками освітнього процесу з популяризації ефективного та конструктивного спілкування та недопущення жорстокого поводження з дітьми	педагогічні працівники	постійно
5.	Організація та проведення тренінгових занять, годин спілкування щодо недопущення проявів булінгу серед педагогічних працівників	практичний психолог	постійно
6.	Висвітлення питання профілактики булінгу/кібербулінгу та усіх видів залежностей серед вихованців на батьківських зборах	вихователі	січень-травень
7.	Організація та проведення у ЗДО заходів з формування навичок асертивного спілкування	методист, практичний психолог	квітень
8.	Анкетування педагогів  з питань проблем булінгу в освітньому середовищі.	методист	жовтень
9.	Заслуховання на педагогічній раді звіту з виконання Плану заходів щодо виявлення фактів булінгу та реагування на них	методист	грудень

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

1.1. Цей Порядок визначає механізм реагування на випадки булінгу (цькування) в ЗДО та розроблена на основі порядку затвердженого наказом МОН України від 28.12.2019 №1646.

1.2. Терміни, використані у цьому Порядку, вживаються у таких значеннях:

–  кривдник (булер) – учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, яка вчиняє булінг (цькування) щодо іншого учасника освітнього процесу;

–  потерпілий (жертва булінгу) – учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, щодо якої було вчинено булінг (цькування);

–  спостерігачі – свідки та (або) безпосередні очевидці випадку булінгу (цькування);

–  сторони булінгу (цькування) – безпосередні учасники випадку: кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності).

–  Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України «Про освіту», «Про соціальні послуги», «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю», «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

1.3. Проявами, які можуть бути підставами для підозри в наявності випадку булінгу (цькування) учасника освітнього процесу в ЗДО, є:

–  замкнутість, тривожність, страх або, навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;

–  неврівноважена поведінка;

–  агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства;

–  різка зміна звичної для дитини поведінки;

–  уповільнене мислення, знижена здатність до навчання;

–  відлюдкуватість, уникнення спілкування;

–  ізоляція, виключення з групи, небажання інших учасників освітнього процесу спілкуватися;

–  занижена самооцінка, наявність почуття провини;

–  поява швидкої втомлюваності, зниженої спроможності до концентрації уваги;

–  демонстрація страху перед появою інших учасників освітнього процесу;

–  схильність до пропуску навчальних занять;

–  відмова відвідувати заклад освіти з посиланням на погане самопочуття;

–  депресивні стани;

–  аутоагресія (самоушкодження);

–  суїцидальні прояви;

–  явні фізичні ушкодження та (або) ознаки поганого самопочуття (нудота, головний біль, кволість тощо);

–  намагання приховати травми та обставини їх отримання;

–  скарги дитини на біль та (або) погане самопочуття;

–  пошкодження чи зникнення особистих речей;

–  вимагання особистих речей, їжі, грошей;

–  жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток сексуального (інтимного) характеру або інших відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці;

–  наявність фото-, відео- та аудіоматеріалів фізичних або психологічних знущань, сексуального (інтимного) змісту;

–  наявні пошкодження або зникнення майна та (або) особистих речей.

1.4. До булінгу (цькування) належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні ЗДО та на прилеглих територіях (включно з груповими приміщеннями, приміщеннями для спортивного та музичного виховання, коридорами, роздягальнями, вбиральнями тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.

Ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:

–  умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;

–  словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;

–  будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;

–  будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;

–  інші правопорушення насильницького характеру.

1.5. Суб’єктами реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в ЗДО (далі – суб’єкти реагування) є:

–  служба освітнього омбудсмена;

–  служби у справах дітей;

–  центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

–  органи місцевого самоврядування;

–  керівник та інші працівники ЗДО;

–  засновник ЗДО або уповноважений ним (ними) орган;

–  територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України.

1.6. Суб’єкти реагування на випадки булінгу (цькування) в ЗДО діють в межах повноважень, передбачених законодавством та цим Порядком.

Суб’єкти реагування здійснюють заходи, спрямовані на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в ЗДО згідно з Планом заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в ЗДО, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

1.7. Педагогічні  та інші працівники ЗДО у разі, якщо вони виявляють булінг (цькування), зобов’язані:

–  вжити невідкладних заходів для припинення небезпечного впливу;

–  за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;

–  звернутись (за потреби) до територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України;

–  повідомити керівника ЗДО та принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

2. ПОДАННЯ ЗАЯВ АБО ПОВІДОМЛЕНЬ ПРО ВИПАДКИ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ) В ЗДО

2.1. Учасники освітнього процесу можуть повідомити про випадок булінгу (цькування), стороною якого вони стали або підозрюють про його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу або про який отримали достовірну інформацію, керівника закладу освіти або інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.

У закладі освіти заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає керівник закладу.

Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.

2.2. Керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):

–  невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);

–  за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;

–  повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;

–  повідомляє центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;

–  скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) (далі – комісія) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.

3. СКЛАД КОМІСІЇ, ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ЇЇ ЧЛЕНІВ

3.1. Склад комісії затверджує наказом керівник закладу освіти.

Комісія виконує свої обов’язки на постійній основі.

3.2. Склад комісії формується з урахуванням основних завдань комісії.

Комісія складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж п’яти її членів.

До складу комісії входять педагогічні працівники, у тому числі практичний психолог та соціальний педагог (за наявності) закладу освіти.

До участі в засіданні комісії за згодою залучаються батьки або інші законні представники малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування), а також можуть залучатися сторони булінгу (цькування), представники інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.

3.3. Головою комісії є керівник закладу освіти.

Голова комісії організовує її роботу і відповідає за виконання покладених на комісію завдань, головує на її засіданнях та визначає перелік питань, що підлягають розгляду.

Голова комісії визначає функціональні обов’язки кожного члена комісії. У разі відсутності голови комісії його обов’язки виконує заступник голови комісії.

У разі відсутності голови комісії та заступника голови комісії обов’язки голови комісії виконує один із членів комісії, який обирається комісією за поданням її секретаря.

У разі відсутності секретаря комісії його обов’язки виконує один із членів комісії, який обирається за поданням голови комісії або заступника голови комісії.

3.4. Секретар комісії забезпечує підготовку проведення засідань комісії та матеріалів, що підлягають розгляду на засіданнях комісії, ведення протоколу засідань комісії.

3.5. Член комісії має право:

–  ознайомлюватися з матеріалами, що стосуються випадку булінгу (цькування), брати участь у їх перевірці;

–  подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються;

–  брати участь у прийнятті рішення шляхом голосування;

–  висловлювати окрему думку усно або письмово;

–  вносити пропозиції до порядку денного засідання комісії.

3.6. Член комісії зобов’язаний:

–  особисто брати участь у роботі комісії;

–  не розголошувати стороннім особам відомості, що стали йому відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;

–  виконувати в межах, передбачених законодавством та посадовими обов’язками, доручення голови комісії;

–  брати участь у голосуванні.

4. ПОРЯДОК РОБОТИ КОМІСІЇ

4.1. Метою діяльності комісії є припинення випадку булінгу (цькування) в закладі освіти; відновлення та нормалізація стосунків, створення сприятливих умов для подальшого здобуття освіти у групі, де стався випадок булінгу (цькування); з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування), та вжиття заходів для усунення таких причин; оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в соціальних та психолого-педагогічних послугах та забезпечення таких послуг.

4.2. Діяльність комісії здійснюється на принципах:

законності;

–  верховенства права;

–  поваги та дотримання прав і свобод людини;

–  неупередженого ставлення до сторін булінгу (цькування);

–  відкритості та прозорості;

–  конфіденційності та захисту персональних даних;

–  невідкладного реагування;

–  комплексного підходу до розгляду випадку булінгу (цькування);

–  нетерпимості до булінгу (цькування) та визнання його суспільної небезпеки.

Комісія у своїй діяльності забезпечує дотримання вимог Законів України «Про інформацію», «Про захист персональних даних».

4.3. До завдань комісії належать:

–  збір інформації щодо обставин випадку булінгу (цькування), зокрема пояснень сторін булінгу (цькування), батьків або інших законних представників малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування); висновків практичного психолога та соціального педагога (за наявності) закладу освіти; відомостей служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; експертних висновків (за наявності), якщо у результаті вчинення булінгу (цькування) була завдана шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого; інформації, збереженої на технічних засобах чи засобах електронної комунікації (Інтернет, соціальні мережі, повідомлення тощо); іншої інформації, яка має значення для об’єктивного розгляду заяви;

–  розгляд та аналіз зібраних матеріалів щодо обставин випадку булінгу (цькування) та прийняття рішення про наявність/відсутність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві.

У разі прийняття рішення комісією про наявність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві, до завдань комісії також належать:

–  оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в отриманні соціальних та психолого-педагогічних послуг та забезпечення таких послуг, в тому числі із залученням фахівців служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

–  визначення причин булінгу (цькування) та необхідних заходів для усунення таких причин;

–  визначення заходів виховного впливу щодо сторін булінгу (цькування) у групі, де стався випадок булінгу (цькування);

–  моніторинг ефективності соціальних та психолого-педагогічних послуг, заходів з усунення причин булінгу (цькування), заходів виховного впливу та корегування (за потреби) відповідних послуг та заходів;

–  надання рекомендацій для педагогічних (науково-педагогічних) працівників закладу освіти щодо доцільних методів здійснення освітнього процесу та інших заходів з малолітніми чи неповнолітніми сторонами булінгу (цькування), їхніми батьками або іншими законними представниками;

–  надання рекомендацій для батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

4.4. Формою роботи комісії є засідання, які проводяться у разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання комісії визначає її голова.

4.5. Засідання комісії є правоможним у разі участі в ньому не менш як двох третин її складу.

4.6. Секретар комісії не пізніше вісімнадцятої години дня, що передує дню засідання комісії, повідомляє членів комісії, а також заявника та інших заінтересованих осіб про порядок денний запланованого засідання, дату, час і місце його проведення, а також надає/надсилає членам комісії та зазначеним особам необхідні матеріали в електронному або паперовому вигляді.

4.7. Рішення з питань, що розглядаються на засіданні комісії, приймаються шляхом відкритого голосування більшістю голосів від затвердженого складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.

4.8. Під час проведення засідання комісії секретар комісії веде протокол засідання комісії за формою згідно з додатком до цього Порядку, що оформлюється наказом керівника закладу освіти.

4.9. Особи, залучені до участі в засіданні комісії, зобов’язані дотримуватись принципів діяльності комісії, зокрема не розголошувати стороннім особам відомості, що стали їм відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.

Особи, залучені до участі в засіданні комісії, під час засідання комісії мають право:

ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії;

ставити питання по суті розгляду;

подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються.

4.10. Голова комісії доводить до відома учасників освітнього процесу рішення комісії згідно з протоколом засідання та здійснює контроль за їхнім виконанням.

4.11. Строк розгляду комісією заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) в закладі освіти та виконання нею своїх завдань не має перевищувати десяти робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення керівником закладу освіти.

5. ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЮ) В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

5.1. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти має бути постійним системним процесом, спрямованим на:

–  визначення та реалізацію необхідних заходів, способів і методів запобігання виникненню булінгу (цькування) та (або) потенційних ризиків його виникнення;

–  виявлення булінгу (цькування) та (або) потенційних ризиків його виникнення;

–  визначення та реалізацію необхідних заходів, способів і методів вирішення ситуацій булінгу (цькування) та/або усунення потенційних ризиків його виникнення.

5.2. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти ґрунтується на принципах:

–  недискримінації за будь-якими ознаками;

–  ненасильницької поведінки в міжособистісних стосунках;

–  партнерства та підтримки між педагогічним (науково-педагогічним) колективом закладу освіти і батьками (законними представниками) малолітнього чи неповнолітнього здобувача освіти;

–  особистісно-орієнтованого підходу до кожної дитини;

–  розвитку соціального та емоційного інтелекту учасників освітнього процесу;

–  гендерної рівності;

–  участі учасників освітнього процесу в прийнятті рішень відповідно до положень законодавства та установчих документів закладу освіти.

5.3. Завданнями діяльності щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти є:

–  створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти, що включає психологічну та фізичну безпеку учасників освітнього процесу;

–  визначення стану, причин і передумов поширення булінгу (цькування) в закладі освіти;

–  підвищення рівня поінформованості учасників освітнього процесу про булінг (цькування);

–  формування в учасників освітнього процесу нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, усвідомлення булінгу (цькування) як порушення прав людини;

–  заохочення всіх учасників освітнього процесу до активного сприяння запобіганню булінгу (цькуванню).

5.4. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти відображається в плані заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти (далі – План).

Розроблення, затвердження та оприлюднення Плану забезпечує керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень щодо створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації, в тому числі булінгу (цькування).

Планування відповідних заходів здійснюється за результатами моніторингу стану освітнього середовища в закладі освіти.

Заплановані заходи повинні:

–  спрямовуватись на задоволення потреб окремого закладу освіти у створенні безпечного освітнього середовища;

–  мати вимірювані показники ефективності;

–  залучати всіх учасників освітнього процесу.

План розробляється до початку навчального року. Протягом навчального року керівник закладу освіти забезпечує проведення моніторингу (за потреби, але не рідше одного разу на півріччя) ефективності виконання Плану та внесення (за потреби) до нього змін.

Заплановані заходи можуть відбуватись у будь-якій формі: зустрічі, бесіди, консультації, лекції, круглі столи, тренінги, тематичні заходи, конкурси, спільні перегляди та обговорення тематичних відеосюжетів, літературних творів, матеріалів ЗМІ, особистого досвіду, запрошення гостей, у формі рольових ігор та інших організаційних формах.

5.5. До заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти, належать заходи щодо:

–  організації належних заходів безпеки відповідно до законодавства (пост охорони, відеоспостереженням за місцями загального користування тощо);

–  організації безпечного користування мережею Інтернет під час освітнього процесу;

–  контролю за використанням засобів електронних комунікацій малолітніми чи неповнолітніми здобувачами освіти під час освітнього процесу;

–  розвитку соціального та емоційного інтелекту учасників освітнього процесу, зокрема:

–  розуміння та сприйняття цінності прав та свобод людини, вміння відстоювати свої права та поважати права інших;

–  розуміння та сприйняття принципів рівності та недискримінації, поваги до гідності людини, толерантності, соціальної справедливості, доброчесності, вміння втілювати їх у власні моделі поведінки;

–  здатності попереджувати та розв’язувати конфлікти ненасильницьким шляхом;

–  відповідального ставлення до своїх громадянських прав і обов’язків, пов’язаних з участю в суспільному житті;

–  здатності визначати, формулювати та аргументовано відстоювати власну позицію, поважаючи відмінні від власних думки/позиції, якщо вони не порушують прав та гідності інших осіб;

–  здатності критично аналізувати інформацію, розглядати питання з різних позицій, приймати обґрунтовані рішення;

–  здатності до комунікації та вміння співпрацювати для розв’язання різних суспільних проблем, зокрема шляхом волонтерської діяльності тощо;

–  підвищення рівня обізнаності учасників освітнього процесу про булінг (цькування), його причини та наслідки, порядок реагування на випадки булінгу (цькування) тощо;

–  створення в закладі освіти культури, що ґрунтується на нетерпимості до будь-яких форм насильства та дискримінації, в тому числі булінгу (цькування).

 

 

 

Директор ЗДО     Любов ОВЧАРЕНКО

 

Додаток 1

до Порядку реагування

на випадки булінгу (цькування)

(пункт 4.8 розділу 4)

ПРОТОКОЛ № _____

засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування)

 

Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №2 «Джерельце» Добротвірської селищної ради Червоноградського району Львівської області комбінованого типу

«___» ____________ 20__ р. Час ____ год ____ хв

Підстава: ________________________________________________________________________________

(від кого і коли надійшло заява або повідомлення про випадок булінгу (цькування)

________________________________________________________________________________

(стислий зміст заяви або повідомлення)

Члени комісії (________ осіб) згідно з наказом про склад комісії від ____________ № ________:

________________________________________________________________________________

Інші особи (______ осіб):

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

СЛУХАЛИ:

I. Затвердження Порядку денного засідання

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

II. Розгляд питань Порядку денного засідання1

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

ВИРІШИЛИ:

Ухвалити рішення про:

потреби сторін булінгу (цькування) в соціальних та психолого-педагогічних послугах

________________________________________________________________________________

(опис відповідних послуг та відповідальні за їх надання)

заходи для усунення причин булінгу (цькування)

___________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

(опис заходів та відповідальні за їх виконання)

заходи виховного впливу щодо сторін булінгу (цькування)

________________________________________________________________________________

(опис заходів та відповідальні за їх виконання)

рекомендації для педагогічних (науково-педагогічних) працівників закладу освіти щодо доцільних методів здійснення освітнього процесу та інших заходів з малолітніми чи неповнолітніми сторонами булінгу (цькування), їхніми батьками або іншими законними представниками

________________________________________________________________________________

(опис рекомендацій і суб'єктів призначення цих рекомендацій)

рекомендації для батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування)

________________________________________________________________________________

(опис рекомендацій і суб'єктів призначення цих рекомендацій)

 

Голова комісії                     

 

Секретар                      

 

 НАКАЗУЮ:

 

 1. Затвердити та ввести в дію з 21.12.2025 «Положення щодо протидії булінгу (цькуванню) у Добротвірському ЗДО №2 «Джерельце» (Додаток 1).

 

2. Внести зміни в склад постійно діючої комісії з розгляду випадків булінгу серед учасників освітнього процесу, а саме:

Голова комісії: Любов ОВЧАРЕНКО – директор ЗДО;

Члени комісії:

– Оксана КРАСНОВА – практичний психолог;

– Мирослава ГРИЦУНА – методист.

3. Ознайомити зі змістом Положення усіх працівників закладу. (Додаток 2)

4. Забезпечити публічний доступ до тексту Положення через офіційний сайт закладу.

5. Контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою.

 

 

Директор:     Любов ОВЧАРЕНКО

                                   

СХВАЛЕНО:                                                                                                                                ЗАТВЕРДЖУЮ:

засіданням педагогічної ради                                                                                                      Директор Добротвірського

Добротвірського ЗДО №2 «Джерельце»                                                                                      ЗДО №2 «Джерельце»  

протокол №2 від 20.11.2025                                                                                                       Любов ОВЧАРЕНКО

голова педагогічної ради                                                                                                            «21» листопада 2025рік

Любов ОВЧАРЕНКО

 

 ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЮ)

У ДОБРОТВІРСЬКОМУ ЗДО №2 «ДЖЕРЕЛЬЦЕ»

 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

1.1. Основною метою протидії булінгу є створення безпечного освітнього середовища, психологічне, фізичне, економічне забезпечення та підвищення ефективності освітнього, формування негативного ставлення до булінгу, захист психологічного здоров’я і соціального благополуччя всіх його учасників: здобувачів освіти та педагогічних працівників.

1.2. Головними завданнями є ознайомлення з поняттям «булінг», його видами та проявами; навчання конструктивним формам спілкування, поведінковим реакціям; зняття деструктивних елементів у поведінці; творче вирішення конфліктних ситуацій; усвідомлення і прийняття відмінностей; розвиток адекватного рівня самооцінки й самоконтролю; формування навичок саморегуляції, внутрішніх афективних процесів та емоційної адекватності в контактах здобувачів освіти з навколишнім світом.

1.3. Дане Положення регулює питання порядку розгляду випадків булінгу (цькування) розроблене на підставі Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» (№2657-VIII), Статуту ЗДО, Правил внутрішнього трудового розпорядку та інших нормативно-правових та інструктивних документів. У безпосередній діяльності щодо запобігання та протидії булінгу враховуються вимоги таких нормативних документів (зі змінами та доповненнями):

– Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

– Конвенції про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти;

– Конвенції ООН про права дитини;

– Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства;

– Закону України «Про освіту»;

– Закону України «Про дошкільну»;

– Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»; – Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»;

– «Ліцензійних умов впровадження освітньої діяльності», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 року №365;

– наказу Міністерства освіти і науки України «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» від 28.12.2019 р. №1646;

– наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти» від 26.02.2020 р. №293.

Терміни, використані в цьому Положенні, вживаються в таких значеннях:

– кривдник (булер) – учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, яка вчиняє булінг (цькування) щодо іншого учасника освітнього процесу;

– потерпілий (жертва булінгу) – учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, щодо якої було вчинено булінг (цькування);

– спостерігачі – свідки та (або) безпосередні очевидці випадку булінгу (цькування);

– сторони булінгу (цькування) – безпосередні учасники випадку: кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності).

– Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України «Про освіту», «Про соціальні послуги», «Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю», «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

1.4. Суб’єкти реагування здійснюють заходи, спрямовані на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти згідно із Планом заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню).

1.5. Педагогічні та інші працівники закладу освіти в разі, якщо вони виявляють булінг (цькування), зобов’язані:

1.6. вжити невідкладних заходів для припинення небезпечного впливу;

1.7. за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;

1.8. звернутись (за потреби) до територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України;

1.9. повідомити директора ліцею та принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

2. ФОРМИ ТА ОЗНАКИ БУЛІНГУ

2.1. До булінгу (цькування) належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні ліцею (філій) та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються керівником закладу освіти.

Ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:

– умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;

– словесні образи, погрози, в тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;

– будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;

– будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;

– інші правопорушення насильницького характеру.

2.2. Виходячи із практичних спостережень, можна визначити такі форми булінгу:

– фізичний булінг – умисні поштовхи, удари, стусани, побої, нанесення інших тілесних ушкоджень, різного виду знущання, образливі жести або дії, пошкодження особистих речей та інші дії з майном (крадіжка, грабіж, ховання особистих речей жертви), фізичні приниження тощо;

– сексуальний булінг є підвидом фізичного та означає дії сексуального характеру. Його важко розпізнати, тому що жертва сексуального булінгу панічно боїться розповісти про це дорослим, замикається в собі, постійно плаче на самоті, категорично відмовляється надавати будь-яку інформацію, може вчиняти спроби суїциду;

– психологічний булінг – насильство, пов’язане з дією на психіку, що завдає психологічного травмування шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно заподіюється емоційна невпевненість жертви.

До цієї форми можна віднести:

– вербальний булінг: образливе ім’я, з яким постійно звертаються до жертви, обзивання, поширення образливих чуток, словесне приниження, бойкот та ігнорування, залякування, використання агресивних жестів та інтонацій голосу для примушування жертви до здійснення певних дій, систематичні кепкування з будь-якого приводу;

– кібербулінг – новітній спосіб знущання з використанням електронних засобів комунікації, який включає приниження та цькування за допомогою мобільних телефонів, гаджетів, Інтернету.

2.3. Проявами, які можуть бути підставами для підозри в наявності випадку булінгу (цькування) учасника освітнього процесу, є:

– замкнутість, тривожність, страх або, навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;

– неврівноважена поведінка;

– агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства;

– різка зміна звичної для дитини поведінки;

– відлюдкуватість, уникнення спілкування;

– ізоляція, виключення з групи, небажання інших учасників освітнього процесу спілкуватися;

– занижена самооцінка, наявність почуття провини;

– поява швидкої втомлюваності, зниженої спроможності до концентрації уваги;

– демонстрація страху перед появою інших учасників освітнього процесу;

– схильність до пропуску навчальних занять;

– відмова відвідувати заклад освіти з посиланням на погане самопочуття;

– депресивні стани;

– аутоагресія (самоушкодження);

– суїцидальні прояви;

– явні фізичні ушкодження та (або) ознаки поганого самопочуття (нудота, головний біль, кволість тощо);

– намагання приховати травми та обставини їх отримання;

– скарги дитини на біль та (або) погане самопочуття, пошкодження чи зникнення особистих речей, вимагання особистих речей, їжі, грошей, жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток сексуального (інтимного) характеру або інших відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці;

– наявність фото-, відео- та аудіоматеріалів фізичних або психологічних знущань, сексуального (інтимного) змісту;

– наявні пошкодження або зникнення майна та (або) особистих речей.

2.4. Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

– систематичність (повторюваність) діяння;

– наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

– дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

3. ПОРЯДОК ПОДАННЯ ТА РОЗГЛЯДУ (З ДОТРИМАННЯМ КОНФІДЕНЦІЙНОСТІ) ЗАЯВ ПРО ВИПАДКИ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЮ) У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

3.1. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».

3.2. Цей Порядок визначає процедуру подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькуванню).

3.3. Заявниками можуть бути здобувачі освіти, їх батьки/законні представники, працівники та педагогічні працівники закладу та інші особи.

3.4. Заявник забезпечує достовірність та повноту наданої інформації.

3.5. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

Булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

– систематичність (повторюваність) діяння;

– наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

– дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

4. ПОДАННЯ ЗАЯВИ ПРО ВИПАДКИ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЮ)

4.1. Здобувачі освіти, працівники та педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу, яким стало відомо про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого стали, або підозрюють його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб зобов’язані повідомляти керівнику закладу.

4.2. Розгляд та неупереджене з’ясування обставин випадків булінгу (цькування) здійснюється відповідно до поданих заявниками заяв про випадки булінгу (цькування) (далі – Заява).

4.3. Заяви, що надійшли на електронну пошту закладу отримує секретар друкарка, яка зобов’язана терміново повідомити керівника закладу та відповідальну особу.

4.4. Прийом та реєстрацію поданих Заяв здійснює відповідальна особа, а в разі її відсутності – особисто керівник закладу або його заступник.

4.5. Заяви реєструються в окремому журналі реєстрації заяв про випадки булінгу (цькування).

4.6. Форма та примірний зміст Заяви оприлюднюється на офіційному веб- сайті закладу.

4.7. Датою подання заяв є дата їх прийняття.

4.8. Розгляд Заяв здійснює керівник закладу з дотриманням конфіденційності.

5. КОМІСІЯ З РОЗГЛЯДУ ВИПАДКІВ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ)

5.1. За результатами розгляду Заяви керівник закладу видає рішення про проведення розслідування випадків булінгу (цькування) із визначенням уповноважених осіб.

5.2. З метою розслідування випадків булінгу (цькування) уповноважені особи мають право вимагати письмові пояснення та матеріали у сторін.

5.3. Для прийняття рішення за результатами розслідування керівник закладу створює комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) та скликає засідання.

5.4. Комісія створюється наказом керівника закладу.

5.5. До складу комісії можуть входити педагогічні працівники (у томі числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булера, керівник закладу та інші заінтересовані особи.

5.6. Комісія у своїй діяльності керується законодавством України та іншими нормативними актами.

5.7. Якщо Комісія визначила що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то керівник закладу освіти зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей.

5.8. У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою, про що керівник закладу освіти має повідомити постраждалого.

5.9. Рішення Комісії приймаються більшістю її членів та реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.

5.10. Потерпілий чи його/її представник можуть звертатися відразу до уповноважених органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службу у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування).

5.11. Батьки зобов’язані виконувати рішення та рекомендації Комісії.

6. ТЕРМІНИ ПОДАННЯ ТА РОЗГЛЯДУ ЗАЯВ

6.1. Заявники зобов’язані терміново повідомляти керівнику закладу про випадки булінгу (цькування),а також подати Заяву.

6.2. Рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб видається протягом 1 робочого дня з дати подання Заяви.

6.3. Розслідування випадків булінгу (цькування) уповноваженими особами здійснюється протягом 3 робочих днів з дати видання рішення про проведення розслідування.

6.4. За результатами розслідування протягом 1 робочих дня створюється Комісія та призначається її засідання на визначену дату але не пізніше чим через 3 робочих дні після створення Комісії.

6.5. Керівник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей про кваліфікований Комісією випадок булінгу (цькування) протягом одного дня.

7. ПРАВА, ОБОВ’ЯЗКИ ТА ПОРЯДОК РОБОТИ КОМІСІЇ З РОЗГЛЯДУ ВИПАДКУ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ)

7.1. Метою діяльності комісії є припинення випадку булінгу (цькування); відновлення та нормалізація стосунків, створення сприятливих умов для подальшого здобуття освіти, де стався випадок булінгу (цькування); з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування), та вжиття заходів для усунення таких причин; оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в соціальних і психолого-педагогічних послугах та забезпечення таких послуг.

7.2. Діяльність комісії здійснюється на принципах:

– законності;

– верховенства права;

– поваги та дотримання прав і свобод людини;

– неупередженого ставлення до сторін булінгу (цькування);

– відкритості та прозорості;

– конфіденційності та захисту персональних даних;

– невідкладного реагування;

– комплексного підходу до розгляду випадку булінгу (цькування);

– нетерпимості до булінгу (цькування) та визнання його суспільної небезпеки.

7.3. Комісія у своїй діяльності забезпечує дотримання вимог Законів України «Про інформацію», «Про захист персональних даних».

7.4. До завдань комісії належать:

– збір інформації щодо обставин випадку булінгу (цькування), зокрема пояснень сторін булінгу (цькування), батьків або інших законних представників малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування); висновків практичного психолога та соціального педагога (за наявності) закладу освіти; відомостей служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; експертних висновків (за наявності), якщо у результаті вчинення булінгу (цькування) була завдана шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого; інформації, збереженої на технічних засобах чи засобах електронної комунікації (Інтернет, соціальні мережі, повідомлення тощо); іншої інформації, яка має значення для об’єктивного розгляду заяви;

– розгляд та аналіз зібраних матеріалів щодо обставин випадку булінгу (цькування) та прийняття рішення про наявність/відсутність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену в заяві.

У разі прийняття рішення комісією про наявність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену в заяві, до завдань комісії також належать:

– оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в отриманні соціальних і психолого-педагогічних послуг та забезпечення таких послуг, у тому числі із залученням фахівців служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

– визначення причин булінгу (цькування) та необхідних заходів для усунення таких причин;

– визначення заходів виховного впливу щодо сторін булінгу (цькування) у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування);

– моніторинг ефективності соціальних та психолого-педагогічних

– послуг, заходів із усунення причин булінгу (цькування), заходів виховного впливу та коригування (за потреби) відповідних послуг та заходів;

– надання рекомендацій для педагогічних (науково-педагогічних) працівників закладу освіти щодо доцільних методів здійснення освітнього процесу та інших заходів із малолітніми чи неповнолітніми сторонами булінгу (цькування), їхніми батьками або іншими законними представниками;

– надання рекомендацій для батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

Формою роботи Комісії є засідання, які проводяться в разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання комісії визначає її голова.

7.5. Засідання Комісії є правомочним у разі участі в ньому не менш як двох третин її складу.

7.6. Секретар Комісії не пізніше вісімнадцятої години дня, що передує дню засідання комісії, повідомляє членів Комісії, а також заявника та інших зацікавлених осіб про порядок денний запланованого засідання, дату, час і місце його проведення, а також надає/надсилає членам Комісії та зазначеним особам необхідні матеріали в електронному або паперовому вигляді.

7.7. Рішення з питань, що розглядаються на засіданні Комісії, приймаються шляхом відкритого голосування більшістю голосів від затвердженого складу Комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови Комісії є вирішальним.

7.8. Під час проведення засідання Комісії секретар веде протокол засідання за формою згідно з додатком до цього Положення.

7.9. Особи, залучені до участі в засіданні Комісії, зобов’язані дотримуватись принципів діяльності Комісії, зокрема не розголошувати стороннім особам відомості, що стали їм відомі у зв’язку з участю у роботі Комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.

Особи, залучені до участі в засіданні Комісії, під час засідання мають право:

– ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд Комісії;

– ставити питання по суті розгляду;

– подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються.

7.10. Голова Комісії доводить до відома учасників освітнього процесу рішення Комісії згідно із протоколом засідання та здійснює контроль за їхнім виконанням.

7.11. Строк розгляду Комісією заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) в навчально-виховному підрозділі Університету та виконання нею своїх завдань не має перевищувати десяти робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення керівником НВП.

7.12. Склад Комісії затверджує наказом директора. Комісія виконує свої обов’язки на постійній основі. Склад Комісії формується з урахуванням основних завдань Комісії.

Комісія складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж п’яти її членів.

До складу Комісії входять педагогічні (науково-педагогічні) працівники, в тому числі практичний психолог та соціальний педагог (за наявності) закладу освіти, представники служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

До участі в засіданні Комісії за згодою залучаються батьки або інші законні представники малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування), а також можуть залучатися сторони булінгу (цькування), представники інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.

Голова Комісії організовує її роботу і відповідає за виконання покладених на Комісію завдань, головує на її засіданнях та визначає перелік питань, що підлягають розгляду. Голова Комісії визначає функціональні обов’язки кожного члена Комісії. У разі відсутності голови Комісії його обов’язки виконує заступник голови Комісії.

У разі відсутності голови Комісії та заступника голови Комісії обов’язки голови Комісії виконує один із членів Комісії, який обирається комісією за поданням її секретаря.

У разі відсутності секретаря Комісії його обов’язки виконує один із членів Комісії, який обирається за поданням голови Комісії або заступника голови Комісії.

Секретар Комісії забезпечує підготовку проведення засідань Комісії та матеріалів, що підлягають розгляду на засіданнях Комісії, ведення протоколу засідань Комісії.

7.13. Член Комісії має право:

– ознайомлюватися з матеріалами, що стосуються випадку булінгу (цькування), брати участь у їх перевірці;

– подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються;

– брати участь у прийнятті рішення шляхом голосування;

– висловлювати окрему думку усно або письмово;

– вносити пропозиції до порядку денного засідання Комісії.

7.14. Член Комісії зобов’язаний:

– особисто брати участь у роботі Комісії;

– не розголошувати стороннім особам відомості, що стали йому відомі у зв’язку з участю у роботі Комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;

– виконувати в межах, передбачених законодавством та посадовими обов’язками, доручення голови Комісії;

– брати участь у голосуванні.

8. ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЮ) В ЗАКЛАДІОСВІТИ

8.1. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) має бути постійним системним процесом, спрямованим на:

– визначення та реалізацію необхідних заходів, способів і методів запобігання виникненню булінгу (цькування) та (або) потенційних ризиків його виникнення;

– виявлення булінгу (цькування) та (або) потенційних ризиків його виникнення;

– визначення та реалізацію необхідних заходів, способів і методів вирішення ситуацій  булінгу (цькування) та/або усунення потенційних ризиків

– його виникнення.

8.2. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) ґрунтується на принципах:

– недискримінації за будь-якими ознаками;

– ненасильницької поведінки в міжособистісних стосунках;

– партнерства та підтримки між педагогічним (науково-педагогічним) колективом закладу освіти і батьками (законними представниками) малолітнього чи неповнолітнього здобувача освіти;

– особистісно-орієнтованого підходу до кожної дитини;

– розвитку соціального та емоційного інтелекту учасників освітнього процесу;

– гендерної рівності;

– участі учасників освітнього процесу в прийнятті рішень відповідно до положень законодавства та установчих документів закладу освіти.

8.3. Завданнями діяльності щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) є:

– створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти, що включає психологічну та фізичну безпеку учасників освітнього процесу;

– визначення стану, причин і передумов поширення булінгу (цькування) в закладі освіти;

– підвищення рівня поінформованості учасників освітнього процесу про булінг (цькування);

– формування в учасників освітнього процесу нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, усвідомлення булінгу (цькування) як порушення прав людини;

– заохочення всіх учасників освітнього процесу до активного сприяння запобіганню булінгу (цькуванню).

8.4. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) відображається в плані заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) (далі - План).

Заплановані заходи повинні:

– спрямовуватись на задоволення потреб закладу освіти у створенні безпечного освітнього середовища;

– мати вимірювані показники ефективності;

– залучати всіх учасників освітнього процесу.

План розробляється до початку навчального року. Протягом навчального року керівник закладу освіти забезпечує проведення моніторингу (за потреби, але не рідше одного разу на півріччя) ефективності виконання Плану та внесення (за потреби) до нього змін.

Заплановані заходи можуть відбуватись у будь-якій формі: зустрічі, бесіди, консультації, лекції, круглі столи, тренінги, тематичні заходи, конкурси, спільні перегляди та обговорення тематичних відеосюжетів, літературних творів, матеріалів ЗМІ, особистого досвіду, запрошення гостей, у формі рольових ігор та інших організаційних формах.

8.5. До заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) належать заходи щодо:

– організації належних заходів безпеки відповідно до законодавства (пост охорони, відеоспостереження за місцями загального користування тощо);

– організації безпечного користування мережею Інтернет під час освітнього процесу;

– контролю за використанням засобів електронних комунікацій малолітніми чи неповнолітніми здобувачами освіти під час освітнього процесу;

– розвитку соціального та емоційного інтелекту учасників освітнього процесу, зокрема:

– розуміння та сприйняття цінності прав та свобод людини, вміння відстоювати свої права та поважати права інших;

– розуміння та сприйняття принципів рівності та недискримінації, поваги до гідності людини, толерантності, соціальної справедливості, доброчесності, вміння втілювати їх у власні моделі поведінки;

– здатності попереджувати та розв’язувати конфлікти ненасильницьким шляхом;

– відповідального ставлення до своїх громадянських прав і обов’язків, пов’язаних із участю в суспільному житті;

– здатності визначати, формулювати та аргументовано відстоювати власну позицію, поважаючи відмінні від власних думки/позиції, якщо вони не порушують прав та гідності інших осіб;

– здатності критично аналізувати інформацію, розглядати питання з різних позицій, приймати обґрунтовані рішення;

– здатності до комунікації та вміння співпрацювати для розв’язання різних суспільних проблем, зокрема шляхом волонтерської діяльності тощо;

– підвищення рівня обізнаності учасників освітнього процесу про булінг (цькування), його причини та наслідки, порядок реагування на випадки булінгу (цькування) тощо;

– створення в закладі освіти культури, що ґрунтується на нетерпимості до будь-яких форм насильства та дискримінації, в тому числі булінгу (цькування).

9. ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ВИХОВНОГО ВПЛИВУ ДО СТОРІН БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ)

9.1. Заходи виховного впливу – заходи, які застосовуються під час освітнього процесу щодо сторін булінгу (цькування) та забезпечують корекцію їхньої поведінки, зокрема виправлення деструктивних реакцій та способів поведінки в міжособистісних стосунках.

9.2. Заходи виховного впливу до сторін булінгу (цькування) застосовуються з метою:

– відновлення та нормалізації відносин між сторонами булінгу (цькування) після відповідного випадку;

– недопущення повторення випадку булінгу (цькування) між сторонами булінгу (цькування);

– загальної превенції випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.

9.3. Необхідні заходи виховного впливу до сторін булінгу (цькування) визначає комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) в зокрема:

– мету, конкретні завдання, зміст, методи та форми заходів виховного впливу;

– критерії визначення співвідношення між запланованими та отриманими результатами заходів виховного впливу.

9.4. Заходи виховного впливу реалізуються педагогічними працівниками, фахівцями служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із залученням необхідних фахівців із надання правової, психологічної, соціальної та іншої допомоги, в тому числі територіальних органів поліції України та інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування).

Суб’єкти реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти під час реалізації заходів виховного впливу діють у межах повноважень, передбачених законодавством та цим Положенням.

9.5. Психологічний та соціально-педагогічний супровід застосування заходів виховного впливу в групі, в якій стався випадок булінгу (цькування), здійснюють у межах своїх посадових обов’язків практичний психолог та соціальний педагог (за наявності), зокрема:

– діагностику рівня психологічної безпеки та аналіз її динаміки;

– розробку програми реабілітації для потерпілого (жертви) та її реалізацію із залученням батьків або інших законних представників малолітньої або неповнолітньої особи;

– розробку корекційної програми для кривдника (булера) та її реалізацію із залученням батьків або інших законних представників малолітньої або неповнолітньої особи;

– консультативну допомогу всім учасникам освітнього процесу;

– розробку профілактичних заходів.

 

- звертайтеся до дитини за іменем;

- виявляйте позитивне, доброзичливе ставлення до дитини, будьте переконливими, аби вона повірила у безпечну для неї обстановку;

- говоріть повільно, чітко, спокійним голосом;

- використовуйте просту, зрозумілу для дитини мову;

- часто виражайте свою зацікавленість дитиною жестом (хитанням головою) або інтонацією;

- доведіть дитині, що вона є партнером у розмові, скажіть, що те, що вона розповідає, є важливим;

- підтримуйте відповідний зоровий контакт, без надмірного, безперервного спостерігання за дитиною;

- переривайте розповідь дитини лише тоді, коли це вкрай необхідно;

- перепитайте дитину, якщо не зрозумієте її висловлювань;

- якщо дитина довго не відповідає на запитання, спробуйте сформулювати його інакше;

- гідно оцініть зусилля дитини, яка дає показання, але не хваліть за конкретні відповіді, не обіцяйте винагороди;

- скажіть дитині у разі потреби, що ви усвідомлюєте, що дитина відчуває занепокоєння, і підкресліть небезпідставність її почуття;

- домагаючись того, щоб дитина більше розповідала про себе, покажіть готовність відкрити частину свого приватного життя, щоб стати для малолітнього свідка чи потерпілого(-ої) більш реальною, ближчою людиною (наприклад, запитуючи про тварин, скажіть, яку мали тваринку у своєму дитинстві або яка є у вас тепер);

- спостерігайте за тим, чи розуміє вас дитина;

- починайте з неважких запитань, поступово ускладнюючи їх;

- звертайте увагу на те, щоб одне запитання містило в собі лише одну тему, яка вимагає пояснення;

- давайте дитині час опанувати питання, поміркувати щодо відповіді;

- використовуйте прості граматичні конструкції;

- ставте короткі питання, максимально на два-три слова довші за речення, які вживає дитина; - використовуйте в запитаннях активний стан дієслів, уникайте пасивного стану;

- використовуйте власні назви та імена, уникайте займенників;

- використовуйте просту термінологію, з дошкільнятами вживайте дво- чи трискладові поняття (наприклад, замість «продемонструй», скажіть «покажи»);

- з’ясуйте з дитиною значення термінів, понять, якими вона оперує;

- у запитаннях використовуйте висловлювання, які вживала дитина раніше під час опитування або під час вступної фази, навіть якщо вони дивні або вульгарні;

- перш ніж поставити дитині запитання, яке вимагає особливих знань, переконайтеся, чи ці знання є достатніми для того, щоб дитина дала відповідь (наприклад, перед запитанням про колір переконайтеся, що дитина розрізняє кольори і знає їхні назви).

 

- не слід перестрибувати з теми на тему;

- не ставте одночасно більше одного запитання;

- уникайте жестикуляції та інтенсивної міміки;

- не вживайте заперечень;

- уникайте незрозумілих багатозначних висловів (наприклад, «ці речі», «така поведінка»);

- уникайте абстрактних, узагальнювальних термінів та назв, віддаючи перевагу більш конкретним поняттям (наприклад, замість «тварина або зброя», скажіть «собака або пістолет»);

- уникайте висловів, які змінюють значення залежно від місця й часу (наприклад, «тут», «там», «раніше», «пізніше»);

- працюючи з маленькими дітьми, уникайте термінів, які описують співвідношення (наприклад, «більше», «менше», «швидше»);

- не забудьте насамкінець розмови запитати дитину, чи хоче вона ще щось сказати.

- «Я тобі вірю»

- «Я тебе чую»

- «Я тебе підтримаю»

- «Давай поговоримо про цю ситуацію»

- «Що відбувається, через що ти себе так почуваєш?»

- «Іноді ми всі почуваємося пригніченими. Давай подумаємо, як я можу тобі допомогти почуватися краще?»

- «Я тебе люблю і мене турбує твій настрій. Скажи, що відбувається?»

- «Поділись зі мною, як ти себе почуваєш. Я, дійсно, хочу це знати»

- «Мені шкода, що це сталося»

- «Дякую, що ти розповів(-ла)»

- «Як ти думаєш, кому ще ти можеш розповісти про те, що відбулося/відбувається?»

- «Давай подумаємо, що ми можемо зробити, щоб такого більш не сталося?»

- «Ти можеш звертатися до мене стільки, скільки це буде потрібно»

- «Відчувати провину це нормально»

- «Я розумію, що ти зараз можеш почуватися по-різному, але це нормально для цієї ситуації» - «Ця розмова є дуже важливою для вирішення цієї ситуації».

 

- дитина має почуватися з вами нарівні, як із другом/подругою. Це дозволить встановити довірливі, чесні, відкриті стосунки. Тоді вона/він зможе відверто розповісти вам про свої проблеми та труднощі;

 

- при спілкуванні з дитиною намагайтесь обирати для себе таке місцеположення, щоб ваші очі та очі дитини були на одному рівні;

- дозвольте розповісти про свої почуття, переживання;

- виявляйте щире співчуття й інтерес до дитини, не перетворюйте розмови з нею на допит, ставте прості, щирі запитання (“Що трапилося?”, “Що відбулося?”);

- вислухайте дитину; - побачте ситуацію очима дитини;

- допоможіть дитині знайти власний вихід із ситуації;

- ваша роль полягає в тому, щоб надати дружню підтримку, почути дитину, бути з нею, коли та страждає, навіть якщо вирішення проблеми, здається, не існує;

- сприймайте дитину як особистість з її цінностями, переконаннями, бажаннями;

- якщо ви не знаєте, що говорити, просто будьте поруч;

- цікавтеся життям дитини:

- Як твої справи? Ти чимось засмучений(-на)? Що приємного сталося сьогодні?;

- Що тобі подобається? Розкажи про своїх друзів? Яку ти любиш музику, ігри? Я хочу послухати її з тобою/пограти з тобою? Тощо;

- звертайте увагу на коло спілкування дитини в реальному житті. Цікавтесь, хто її друзі, чим вони займаються;

- проявляйте цікавість до того, в яких соціальних мережах та групах вона спілкується, з ким контактує, на які теми. Контролюйте перебування та спілкування вашої дитини в інтернеті, використовуючи сучасні технології.