Нагадаємо ці прості правила:

Не можна дозволяти дітям увесь день перебувати на сонці, це може призвести до погіршення апетиту, розладу сну, вередувань. За сонячної погоди потрібно обов'язково одягати панамку з бавовняних тканин світлого кольору. Але навіть у панамці дитина має гратися у затінку. Приймати сонячні ванни найкраще біля водойм у період з 9 до 11 або з 16 до 18 годин - у цей час сонце не дуже пекуче, а ультрафіолетове опромінювання найбільш ефективне. Спочатку сонячні ванни треба приймати в трусах і майці, а згодом - у самих трусиках.

У перші дні на відкритому сонці можна перебувати не більше, ніж 5-6 хвилин. Поступово тривалість сонячних ванн збільшують до 10-15 хвилин (одноразове перебування на сонці) і до 40-50 хвилин (протягом дня). Після сонячних ванн дитині краще спочатку побути в затінку протягом 10-15 хвилин, а потім скупатися або прийняти душ чи облитися водою з лійки.

Однак, якщо трапилася неприємність, необхідно знати правила надання першої допомоги: під час теплового та сонячного удару (почервоніння обличчя, активне потовиділення, слабкість, а у тяжких випадках - блідість, втрата свідомості, блювання) порушується нормальна теплорегуляція організму і підвищується температура тіла. Перша допомога в такому випадку полягає в тому, що дитину відносять у затінок, прохолодне місце, знімають з неї верхній одяг, на голову та груди кладуть змочений холодною водою рушник. Дитину напувають охолодженою кип'яченою водою;

За носової кровотечі дитину необхідно посадити з відкинутою назад головою, поклавши на перенісся холодну примочку.

Це -  терапія мистецтвом, будь-якою творчою діяльністю, що допомагає проявити та висловити свої емоції. В арттерапії важливий сам процес діяльності, який зцілює, а не її результат. Немає правильного чи не правильного результату. Арттерапія - це корисний інструмент для роботи з дітьми під час війни. Гармонійний розвиток дитини неможливий без творчості. Про користь ліплення для дітей відомо давно.  Ліплення - це не тільки творчий процес, але й корисне заняття для розвитку дітей різного віку. Ліплення сприяє: розвитку когнітивних навичок - здатності дитини розуміти, сприймати та обробляти інформацію; розвитку мови і зв'язного мовлення, збагаченню словникового запасу; формуванню правильної координації рухів, розвитку дрібної моторики, спритності та сили пальчиків; сприяє соціалізації дитини, комунікативні навички; вчить уважності, цілеспрямованості, терпінню, старанності, умінню доводити розпочате до кінця; здійснює на дітей заспокійливу і терапевтичну дію, покращує психоемоційний стан, допомагає активним дітям стати більш спокійними; активізується робота мозку і розумових процесів, сприяє активному розвитку інтелекту; розвитку фантазії, уяви, мислення, пам'яті, творчих здібностей;; сприяє зняттю напруги, стресу, м'язових затисків, профілактиці неврозів; це один з найефективніших способів взаємодії з внутрішнім світом дитини; дитина вчиться експериментувати і робити все нові відкриття тощо. Сучасні матеріали та інструменти для дитячої творчості вражають різноманіттям текстур і можливостей для самовираження.

Ліплення з глини - різновид артттерапії, визнаний одним з найефективніших для всебічного розвитку здібностей і талантів як у дітей, так і у дорослих.  Ліплення з глини нагадує медитацію. Коли дитина бере в руки шматок глини і через деякий час перетворює його на щось, отримуючи казковий досвід творіння. З усіх матеріалів для ліплення глина, мабуть, найдивовижніша. До того ж це абсолютно екологічний матеріал. Навіть, якщо дитина захоче її спробувати, нічого страшного не трапиться. Глину можна придбати в магазині для творчості або замовити в місцях, де її добувають. Можна також заготовити матеріал самостійно, якщо ви виявите поклади глини в землі чи піску десь на дачі та певним чином обробите. Глину потрібно зберігати в пластиковому пакеті та дбати, щоб вона не пересохла. Працювати глиною можна вже після року - просто маніпулювати нею, м'яти в руках. А в 3-4 роки дитина вже цілком може створювати свої перші шедеври.  Навіть якщо малюк просто розмазує глину по дошці або розминає її без конкретної мети - це все одно надзвичайно корисно і в цьому є певний сенс. Важко сказати, хто і коли вперше почав ліпити.  Відомо, що за свій перший матеріал для ліплення людина обрала глину. Спочатку то були вжиткові вироби - різноманітний посуд, а згодом з'явилися глиняні прикраси та іграшки.

Пластилін - це пластична маса, яка складається з порошку глини, а також додаткових компонентів, які не дозволяють їй застигати: віск, жири, барвники, щоб маса вийшла яскрава та приваблива для творчості дітей. Це гнучкий матеріал для створення різних конструкцій, фігур тощо, який чудово розвиває творчі здібності та дитячу уяву. Існують різні види пластиліну:

класичний - найпоширеніший (це м'яка і пластична маса, що не застигає на повітрі. Перед роботою її необхідно розім'яти в руках);

восковий у складі містить віск, що надає йому додаткову пластичність і м'якість;

скульптурний - має щільну, тверду текстуру для створення складніших форм та деталей (скульптурна маса має тривалий термін використання та склад, що не твердіє на повітрі);

плаваючий - унікальна здатність даного матеріалу - не тонути у воді, тому його купують для водних процедур;

кульковий - це сучасний яскравий, легкий, повітряний пластилін. Він містить маленькі кульки, які надають йому унікальної текстури (текстура з дрібних кульок ідеальна для масажу дитячих долонь); 

застигаючий - після висихання стає міцним і твердим (цей вид ідеально підходить для створення постійних моделей та фігурок, які можуть використовуватись як декор або прикраси);

«розумний» пластилін (хендгам або «ручна жуйка»)

еластична іграшка, яку мнуть у руках, надаючи будь-якої форми (матеріал змінює свій стан: в спокої рідкий, а при кінетичному впливі твердне);

їстівні види пластиліну для однорічних дітей - з марципану і солодкого (підсоленого) тіста (особливо творчі матусі виготовляють такий пластилін у домашніх умовах, а після гри із задоволенням його з'їдають разом зі своїм юним скульптором). Для малюків краще вибрати м'яку масу, оскільки тверді бруски дитині буде важко розім'яти. У складі пластиліну для маленьких дітей категорично не допускаються домішки нафтопродуктів. Вони особливо токсичні для ніжної шкіри малюка, а до того ж можуть стати причиною отруєння. Купівля  пластичної маси з ароматом небажана, оскільки приємний запах наводить на думку спробувати шматочок. Що стосується кольорів, вони мають бути природними, кислотні відтінки вказують на присутність небезпечних хімічних речовин у складі. При виборі враховуйте рекомендації виробника на упаковці, перш за все зверніть увагу на вік. Віддавайте перевагу тільки якісній продукції на рослинній основі.

Цікавий факт: сьогодні пластилін використовують не лише діти. Це чудовий матеріал для аніматорів та дизайнерів персонажів комп'ютерних ігор. Вікових обмежень для початку занять з ліплення немає. Діти починають ліпити вже після року. Малюки прагнуть брати участь у кулінарному процесі, виявляють бажання «допомогти» мамі на кухні.

В ранньому віці краще використовувати солоне тісто, яке повністю позбавлене хімічних добавок і консервантів, шкідливих для здоров'я малюка. Звичайно, дитина 1,5 - 2 років не може виліпити повноцінну фігурку, проте тут важливий не результат, а сам процес. Важливу роль у цьому захоплюючому процесі грає дорослий, який виступає безпосереднім учасником, може дати пораду, своєчасно похвалити. Виникає справжня близькість між дитиною та дорослим, коли час приділяється лише одній дитині. Коли дитина ліпить разом із мамою, повторює, що вона зробила, у неї невідомо зміцнюється почуття довіри до неї. Сядьте разом з малюком, дозвольте бути вашим персональним помічником, адже для нього спільна творчість - це найвище щастя. Допоможіть дитині опанувати нескладні прийоми ліплення із солоного тіста. Дитина буде дивувати і тішити вас і себе чудовими виробами. Із солоного тіста можна зліпити: іграшкові продукти для сюжетно-рольової гри «Супермаркет», звіряток, квіти, казкові будиночки, декоративні прикраси тощо. Для виготовлення виробів із сологного тіста передусім потрібно замісити  його. Існує безліч варіацій рецептів солоного тіста, але основа залишається незмінною.

Рецепти солоного тіста:

2 склянки борошна, 1 склянка дрібної солі, приблизно125 мл холодної води.   1склянка дрібної солі, склянки борошна, півсклянки холодної води, ст. ложок соняшникової олії, барвник (за потребою).  

1,5 склянка борошна, склянка дрібної солі, холодної води, ст. ложка клею ПВА або крохмалю, харчовий барвник (наприклад, кава, сік з буряка або морквяний сік).

Тісто потрібно вимісити так, щоб воно не прилипало до рук.  Зберігати солоне тісто можна в холодильнику у закритій банці або пакеті від двох тижнів до місяця. Так тісто не втратить свою властивість.

Знаменитий пластилін «Плей До» теж являє собою тісто для ліплення. Матеріал мякий, ніжний, гладкий і податливий, тому дітям грати з ним легко і приємно. Крім звичайних баночок з різнокольоровим тістом випускають тематичні набори для сюжетно-рольових ігор. Такі комплекти доповнюються інструментами: скалками для розкачування, міксерами для змішування, шприцами для видавлювання тощо.

Кінетичний пісок. Зовні матеріал нагадує вологий пісок з морського берега, проте вирізняється м'якістю, еластичністю та яскравими кольорами. Кінетичний пісок має терапевтичний ефект: гра з ним заспокоює та розслабляє. Діти повинні гратися ним під наглядом дорослих, тому що пісок залишається на руках і може потрапити в очі. Де краще ліпити з дітьми вдома? За робочим столом. Слід подбати, щоб на ньому не було зайвих предметів. Крім пластиліну (або іншого пластичного матеріалу) дитині знадобляться: дощечка для ліплення, стеки, вологі серветки або ганчірочки. Ліплення на підлозі. Батькам необхідно створити особливі умови для занять лежачи або сидячи: застелити підлогу клейонкою, дати дитині все необхідне приладдя для ліплення, прибрати подалі предмети, які могли б впасти і розбитися або малюк міг їх ненароком забруднити.

Шановні батьки, не бійтеся експериментувати з матеріалами: використовуючи різні текстури, дитина отримує більше можливостей для творчого самовираження. Нехай ваші розвиваючі заняття будуть дуже цікавими і абсолютно безпечними. Давайте допоможемо дитячій психіці  та внутрішньому світу дійти до спокою та впевненості, незважаючи ні на що!  

Підготувала вихователь-методист Зоряна ДАВИДОВИЧ

Використані інтернет-ресурси: https://4mama.ua/kids/development/12114-tsya-divovizhna-glina-pro-korist-liplennya-dlya-ditey-i-ne-tilki

https://voices.org.ua/news/shcho-take-artterapiia-ta-chomu-vona-efektyvna-u-roboti-z-ditmy-pid-chas-viyny/

 https://yes-tm.com/vidy-plastilina

https://te.20minut.ua/novini-kompanij/liplennya-po-novomu-suchasni-materiali-ta-instrumenti-dlya-tvorchosti--10957386.html

 

Проблемні запитання з розділу «Дитина і побут»

1. Якщо ти вдома сам і раптом погасло світло, ти:

а) побіжиш шукати щось, щоб запалити світло;

б) постоїш на місці, щоб очі звикли до темряви;

в) сядеш і будеш плакати.

2.  У разі тимчасового вимкнення світла найкраще користуватися:

а) ліхтариком;

б) свічкою;

в) гасовою лампою.

3. Вдома ти користуєшся:

а) всіма електроприладами;

б)тільки    тими    електроприладами,   якими    навчився     користуватися    під        керівництвом   дорослих;

в) зовсім не користуєшся.

4. Якщо електроприлад загорівся, ти:

а) заллєш його водою;

б) вимкнеш шнур з розетки і накриєш електроприлад товстою ковдрою;

в) накриєш товстою ковдрою.

5. Якщо пожежу погасити не вдалося, ти зателефонуєш за номером:

а) 101;

б) 102;

в) 103.

6. Перша допомога при ураженні електричним струмом. Постав варіанти відповідей у правильній послідовності:

а) стань на гумовий килимок, книгу або на будь-який дерев'яний предмет;

б) сухим   дерев'яним   або   пластмасовим   предметом   відведи   провід  від постраждалого;

в) відключи електрику у квартирі.

7. Щоб не сталося пожежі у твоєму домі, треба:

а) вмикати в одну розетку одночасно багато приладів;

б) не залишати електроприлади на тривалий час без нагляду;

в) користуватися несправними електроприладами;

г) вимикати електроприлади, коли ідеш з дому.

8. Якщо у твоїй квартирі (будинку) сталася пожежа, ти:

а) заховаєшся в квартирі (під ліжком, у шафі);

б) постараєшся залишити квартиру.

9. Щоб вибратися з приміщення, де сталася пожежа, ти будеш рухатися:

а) пригнувшись або повзком;

б) на повний зріст;

в) пригнувшись або повзком, затуливши рот і ніс вологою ганчіркою.

10.  Ніколи не грайся:

а) сірниками;

б) машинками;

в) ляльками.

11.  Якщо на тобі спалахнув одяг, треба:

а) бігти;

б) перекочуватися по землі;

в) стояти і чекати, коли хтось допоможе.

12.  Пожежу, яка виникла від електричного струму, можна гасити:

а) водою;

б) вологою товстою тканиною;

в) сухою товстою тканиною.

 

Правильні відповіді: 1 (б), 2 (а), 3 (б), 4 (б), 5 (а), 6 (в, а, б), 7 (б, г), 8 (б), 9 (в), 10 (а), 11 (б), 12 (в).

 

Проблемні запитання з розділу «Дитина і природа»

 

1. Вони з'являються після раптового танення снігів, під час сильної зливи:

а) землетруси;

б) повені;

в) смерчі.

2. Яке місце в домі найбезпечніше під час повені:

а) горище, дах будинку;

б) підвал;

в) кухня.

3. Вибери з перелічених місця, безпечні під час землетрусу:

а) біля вікна;

б) під столом;

в) у ліфті;

г) біля капітальної стіни;

д) у дверній коробці.

4. Якщо синоптики попереджають про наближення бурі, зливи, випадання великої кількості снігу,  ти:

а) вирушиш з дому у справах, які запланував раніше;

б) будеш спокійно сидіти вдома;

в) залишишся вдома, підготувавшись до наближення стихійного лиха.

5. Які правила поводження  з домашніми тваринами треба виконувати:

а) не можна гладити незнайому собаку, кішку;

б) брати на руки цуценята чужої собаки;

в) не можна злити, підходити близько, дратувати собаку, кішку;

г) забирати кістку у чужої собаки і віддати своїй;

д) коли  хочеш  погратися  зі  своєю  собакою  чи  кішкою,  а  вона  в  цей  час їсть, забери у неї їжу і пограйся - доїсти вони ще встигнуть.

6. Якщо ти хочеш дізнатися, хто живе у гнізді (кублі, дуплі):

а) розкидай гніздо, і побачиш в ньому цікавих комах - осів;

б) засунь руку в нього і погладь маленького звірка;

в) поспостерігай, хто до нього прилетить чи вилізе з нього.

7. Як потрібно поводитися з хом'ячком:

а) гладити, засунувши пальчик у клітку;

б) піднімати за вушка та чіпапи за мордочку;

в) спостерігати за ним, годувати, прибирати.

8. Тебе ненароком покусали оси, ти:

а) заховаєшся від батьків, щоб не сварили;

 б) до місця укусу прикладеш щось холодне;

в) замастиш місце укусу зеленкою і перев'яжеш.

9. Тебе ненароком покусала собака, подряпав кіт, ти:

а) заховаєшся від батьків, щоб не сварили;

б) відразу укус чи подряпину промиєш  водою  з  милом  та  замастиш зеленкою.

 

Правильні відповіді: 1 (б), 2 (а), 3 (б, г, д), 4 (в), 5 (а, в), 6 (в), 7 (в), 8 (б), 9 (б)

 

Проблемні запитання з розділу «Дитина і вулиця»

1. На проїжджій частині дороги:

а) їздять машини;

б) граються діти.

2. Назвати місця,  безпечні для ігор і розваг:

 а) підвал;

б) спортивний майданчик;

в) горище;

г) будівельний майданчик;

д) дитячий майданчик;

е) звалище.

3. На якій машині ти погодився б кататися з незнайомцем:

а) на «Мерседесі»;

б) на джипі;

в) ні на якій.

4. Які солодощі ти взяв би у незнайомої тітоньки:

а) шоколадку;

б) жувальну гумку;

в) ніякі.

5.  До кого ти звернешся по допомогу, якщо на вулиці потрапиш у біду:

а) до поліціянта;

б) до незнайомого дядечка;

 в) до незнайомої бабусі.

 6. Як ти вчиниш, якщо на вулиці знайдеш невідомий небезпечний предмет:

а) принесеш його додому;

б) покажеш товаришеві, і ви разом спробуєте розібрати його;

в) повідомиш про знахідку дорослих, поліцейських.

7. На яке світло світлофора ти будеш переходити вулицю:

а) червоне;

б) жовте;

в) зелене.

8. Тобі батьки довірили ключі від квартири. Де ти їх будеш носити:

а) на мотузочці на шиї;

б) у кишені;

в) у кишені, яка має застібку.

9. Як ти вчиниш, якщо загубиш ключі:

а) відразу скажеш про це батькам;

б) розвісиш об'яву про втрату з домашньою адресою;

в) потай від батьків зробиш інший ключ.

10. Що ти будеш робити, якщо незнайомець хоче забрати тебе силою:

а) буду кричати і кликати на допомогу;

б) мовчки чинитиму опір.

11. Як ти будеш поводитися, якщо заблукаєш  (у місті, на базарі):

а) буду стояти на тому місці, де загубився;

б) спробую знайти дорогу самостійно;

в) звернуся за допомогою до поліцейського.

12. Що ти зробиш із використаним аерозольним балончиком:

а) викинеш у вогонь, щоб побачити, що буде;

 б) викинеш на смітник;

 в) спробуєш розрізати.

13. Пішоходам дозволяється ходити:

а) тротуарами;

б) проїжджою частиною;

в) пішохідними доріжками;

г) велосипедними доріжками.

14. На платформі, чекаючи поїзда, ти будеш:

а) грати у м’яча;

б) стояти скраю, виглядаючи поїзда;

в) стояти далі від краю платформи і спокійно чекати поїзда.

15. Перейти вулицю можна:

а) на зупинці;

б) на пішохідному переході;

в) де заманеться.

Правильні відповіді: 1 (а), 2 (б, д), 3 (в), 4 (в), 5 (а), 6 (в), 7 (в), 8 (в), 9 (а), 10 (а), 11 (а, в), 12 (б), 13 (а, в), 14 (в), 15 (б).

 

Проблемні запитання з розділу «Дитина і її здоров'я».

1. Де безпечніше купувати продукти харчування:

а) у магазині;

б) на базарі;

в) на вулиці.

2. Зіпсовані продукти мають:

а) неприємний запах;

б) привабливий вигляд;

в) порушену упаковку;

г) прострочений термін зберігання.

3. Харчове отруєння загрожує тим, хто:

а) миє овочі і фрукти перед вживанням;

б) вживає продукти з простроченим терміном зберігання;

в) їсть немиті овочі і фрукти.

4. До шкідливих звичок належать:

а) колупання в носі, плювання;

б) прогулянки на свіжому повітрі;

в) вживання алкоголю, куріння;

г) заняття спортом;

д) гризіння нігтів, смоктання пальців;

е) брання до рота різних предметів, немитих овочів і фруктів;

є) загартовування. 

5. Якщо ненароком намистинка попала в ніс, ти:

а) повідомиш дорослих;

б) заховаєшся від батьків, щоб не сварили;

в) стулиш  пальцем  здорову  ніздрю,  а  потім,  закривши  рота,  зробиш сильний видих.

6. Токсичні речовини краще зберігати:

а) на балконі;

б) у коморі;

в) на кухні.

7. Якщо токсична речовина потрапила на шкіру, треба:

а) змити її великою кількістю води;

б) витерти уражене місце носовою хусточкою;

в) не звертати на це уваги.

8. Перша допомога при отруєнні:

а) промити шлунок;

б) прикласти грілку;

в) випити активованого вугілля;

г) випити аспірин.

9. Що корисніше пити:

а) солодкі напої;

б) соки;

в) каву;

г) воду.

10. Чи шкодить організму надмірне вживання солі:

а) так;

 б) ні.

11. Від надмірного вживання солодощів:

а) повнішають;

б) краще ростуть;

в) псуються  зуби;

г) стають розумнішими.

12. Як діяти, якщо в око потрапила смітинка:

а) промити око водою;

б) потерти око;

в) витягнути смітинку чистою носовою хустинкою.

Правильні відповіді: 1 (а), 2 (а, в, г), 3 (б, в), 4 (а, в, д, е), 5 (а, в), 6 (а), 7 (а), 8 (а, в), 9 (б), 10 (а), 11 (а, в), 12 (а, в).

Повноцінне дитинство - це своя особиста територія, місце, обладнене з любов'ю, розумінням віку, душі та прагнень кожного малюка. У потрібних умовах під керівництвом вихователя дитина стає дизайнером цього простору. Відчуття власної щасливої території допомагає дошкільнятам рости самостійними, веселими, самодостатніми, розумними та кмітливими. Обладнання цієї території має бути розраховане, насамперед, на практичну творчу діяльність дитини,  пов'язану з її побутом, щоб поступово готувати її до  життя, а також сприяти його фізичному та психічному розвитку. Одна з основних умов створення предметно-розвивального середовища в групі - опора на особистісно орієнтовану модель взаємодії між вихователем і дітьми, що означає: «Вихователь не поруч, не над, а разом з дітьми, на рівні їх оченят». Предметно-розвивальне середовище в групі має бути динамічним і  змінюватися залежно від віку, індивідуальних особливостей дітей, пори року, тем, які вивчаються. Воно повинно передбачати створення певних центрів (куточків, зон) залежно від програми розвитку, навчання і виховання дітей, щоб діти мали, змогу займатися одночасно різними видами діяльності за власним бажанням та інтересами (розглядати ілюстрації, гратися, виконувати вправи тощо), не заважати одне одному, а також за власним вибором переходити від одного центру діяльності до іншого, від спокійних занять до активних. Групові кімнати мають облаштовуватися меблями згідно зросту дітей, а всі іграшки та матеріали повинні бути сертифіковані. Залежно від площі групових приміщень, потреб та інтересів дітей, їх уподобань, вихователь сам визначає кількість осередків (центрів, зон, куточків), їх розміщення та обладнання. Орієнтовний перелік центрів (зон, осередків, куточків) предметно - розвивального середовища в групі:

 

1. Ігровий: сюжетно-рольові, будівельно-конструкторські, настільні, друковані, дидактичні ігри з логічним навантаженням, театралізовані ігри (з наборами обладнання, нескладних декорацій, елементами костюмів чи вбрання для ігор-драматизацій та інсценівок), рухливі ігри з атрибутами; ігрове обладнання, меблі, різновиди іграшок (фігури людей, тварини, рослини, транспортна іграшка); килим для ігрової діяльності.

2. Пізнавальний (матеріали з математики, логіки, сенсорики, грамоти, екологічного та економічного виховання, розвитку мовлення, дослідницько-пошукової діяльності, українознавства, християнської етики та ін.) :

- набори геометричних фігур (плоскі та об'ємні), умовних мірок; математичні ваги; задачі-цікавинки; цифри в межах 10 - 20 ; цифрові картки для штрихування; математичні головоломки, ребуси, конструктори; вимірювальне приладдя та інструменти (лінійка, сантиметр, пісковий та звичайний годинник, мірні стаканчики, термометр для вимірювання температури, повітря і води); мозаїка; пазли; лічильний матеріал;  матеметичні дидактичні ігри, логічні завдання; картки для складання прикладів і задач; зошити для самостійної роботи на друкованій основі та ін. ;

- абетка, картки з друкованими літерами для штрихування; предметні та сюжетні картинки; листівки; картинки-загадки; лото; літери на кубиках; настільна магнітна абетка; фланелеграф; «живі»літери;
- поличка «Розумні книжки»: довідники, дитячі енциклопедії; книжки з розвивальними завданнями; книжка-скринька; українські народні казки; книжка-картинка (до 3 - 4 років); книжка-ширма; картинки-парадокси; ілюстрації до літературних творів; портрет письменника, з творами якого діти вже обізнані (старший дошкільний вік); дитячі журнали; тематичні альбоми; малі фольклорні жанри; схеми, моделі для роботи з казкою;

- магнітофон із записами; діапроектор, діафільми, слайди, діапозитиви;  

- інтелектуальні ігри, головоломки, ребуси, кросворди; колекції марок, наклейок; прапори держав світу, герби; календарі, атласи, глобус; карта зоряного неба; фотоальбоми;

- «скринька знахідок»; «скринька бережливих і економних»; «торбинка добрих справ»;

- предмети для дослідницько-пошукової діяльності: бінокль; збільшуючі скельця; мікрокалькулятори; компас; годинник; мікрофон; телефон; фен-сушка;  комп'ютер дитячий; мікроскоп; різні ємкості для рідини; набір сипких матеріалів (сіль, цукор, чай, крупи; камінчики, пісок, глина; насіння різних рослин ); набір матеріалів (скло, дерево, залізо, пластмаса, папір, тканина) для визначення їх властивостей; лійки; термометри; ящики для вирощування розсади; календарі спостережень; гербарій; Червона книга України та ін. ;

- кімнатні рослини, акваріум, інші живі об'єкти та предмети догляду за ними ;

- групова дитяча газета (з малюнками, цікавими дитячими оповідками, розповідями, вітаннями тощо), яка має свою назву (вона може мати назву таку, як і група ). Газету діти оформляють щотижня або ж рідше, виходячи з потреб та дитячих інтересів, і розміщують на видному місці у роздягальні

3. Естетичний (художній) :

- стіл з відкидними кришками-мольбертами та індивідуальними секціями для матеріалів; дошка настінна; шафа-тумба для матеріалів та інструментів; традиційні та нетрадиційні матеріали (гуаш, олівці, фломастери, зубочистки, зубні щітки, пташині пера, шматочки губки, поролон, піпетки, котушки, гудзики, олівці-штампи, трафаретки, тички, клаптики тканини, свічки, вата, сірники без сірки, кісточки різних розмірів, шматочки целофану; копірувальний папір, картон, клей, кольорова туш, гладенькі камінчики, пластилін, солоне тісто тощо);

- дитячі музичні інструменти (традиційні, нетрадиційні);

- екрани-ширми для театралізованих вистав та ігор; різні види театрів для дітей; велике та мале дзеркало.

4. Центр трудового виховання :

- дидактична лялька з великим комплектом одягу для неї (діти вчаться одягати, роздягати ляльку, годувати, купати, вкладати спати тощо), посудом, меблями, предметами для купання тощо;

- предмети із серії «Столяруємо» (для хлопчиків) та «Вишиваємо» (для дівчаток);

- щітки для одягу та взуття;

- різноманітні фартушки, щітки, совки, миски, відро, таці (для господарсько-побутової праці);

- для ручної праці: ножиці, голки, клей, шило, молоток, пінцет, наперсток, папір (глянсовий, пакувальний, газетний, цигарковий, фільтрувальний, промокальний, шпалери, фольга тощо); кришки від пляшок; мідний дріт; природний та покидьковий матеріал (жолуді, каштани, шишки, горіхи, камінці, зернята фруктів, кора різних дерев, хвоя, коріння, мох, очерет, сухі квіти, трава, лушпиння з цибулі і часнику, апельсинові та лимонові шкірки, тополиний пух, мушлі, лоза, гілочки, насіння ясеня  (клена, липи, акації, кавуна, гарбуза, дині, соняшника, проса, маку), котушки, пластмасові стаканчики, намистинки, гудзики, тирса, стружка, пробки, шкіра, замша, гумові трубочки, штучні барвники тощо);

- куточок чергових по їдальні: щітка, совок, фартушки, косинки (для дівчаток), шапочки-ковпачки (для хлопчиків).

5. Центр здоров'я :

- спортивний куточок для самостійної рухової діяльності дітей: гімнастична стінка, драбина, дуги, навісні мішені, гойдалки, ребриста дошка, традиційні і нетрадиційні тренажери та обладнання (доріжка здоров'я, кольорові шнури, палички-коні, моталочки, серсо, прапорці, хустинки, стрічки, м'ячі, кубики, мішечки з піском, шишки, горіхи, скакалки, обручі тощо ; спортивні іграшки та атрибути до рухливих ігор;

- валеологічний куточок : дидактичні ігри, посібники з основ здоров'я;  

- ігровий комплекс «Зелений вогник»: макет з розміткою дороги, іграшкові будинки, макети дерев, набір дорожніх знаків, різні види іграшкового транспорту; фланелеграф з набором дорожніх знаків, площинні будинки, фрагменти вулиць, плакати, настільні ігри; модель світлофора .

6. Центр відпочинку (психологічного розвантаження) - для емоційного розвантаження дітей, зняття втоми і постійного напруження, задоволення потреби дітей в усамітненні: - м'яка зручна канапа чи диванчик; - 1 - 2 м'які іграшки, улюблені дитячі книжки та журнали; - магнітофон із записами для релаксації; - матеріали для малювання.           

Вимоги до предметно - розвивального середовища (за М. Монтессорі) :

-В груповій кімнаті повинно бути достатньо вільного простору для активної рухової діяльності дітей. Стіни кімнат не повинні бути голими, а прикрашені високохудожніми картинами на рівні очей дітей.      М. Монтессорі проти оздоблення стін дитячими роботами-саморобками, далеко не досконалими і не естетичними («... око дитини повинне виховуватися на досконалих формах»).

-Повинен бути правильний підбір різноманітного дидактичного матеріалу (завжди чистого, яскравого, естетичного, доступного): матеріал для виховання  органів чуття (моторних, дотикових, зорових, слухових, нюхових, смакових);  матеріал для  навчання письму і читанню; матеріал для навчання лічби (до 10 і більше). Цей дидактичний матеріал слугує і для навчання технічних прийомів малювання.

- В груповій кімнаті має бути фортепіано. Протягом дня звучить різна музика, в залежності від роду занять дітей (тиха, спокійна, бадьора, жвава, весела, повільна, швидка, голосна). Гра на музінструменті повинна бути бездоганною. Діти повинні навчатися грі на дитячих музінструментах.

- Іграшки розміщуються в ігровій кімнаті (кутку) і ні в якому разі не змішуються з дидактичним матеріалом, який діти вільно беруть і використовують у розвивальних цілях під безпосереднім керівництвом педагога (індивідуальні заняття)  та самостійно (заняття за інтересами). Ігри мають бути вільними і педагог  в ігрову діяльність дітей не втручається. М. Монтессорі відкидає думку: «Навчання в грі», а відстоює думку «Розвиток і навчання дитини через дидактичний матеріал».