Інноваційні педагогічні технології - це цілеспрямоване, систематичне й послідовне впровадження в освітню практику оригінальних, новаторських способів, методів і прийомів, педагогічних дій і засобів. Однією з інноваційних педагогічних технологій, яка активно впроваджується у ЗДО і сприяє розвитку творчих здібностей дошкільників, активізації їх креативного мислення, є технологія розвитку творчої особистості - ТРВЗ Г. Альтшуллера. Пропонуємо оригінальні «трізовські» методи у роботі з дошкільниками.

1.  Метод спроб і помилок (МС і П). Суть цього методу полягає у вирішенні проблемного завдання з дошкільниками через добір різноманітних варіантів  розв'язків. Прикладом можуть бути ігри типу: «А що, коли б ... ?»; або Придумати до казки  варіанти щасливого  закінчення  (Наприклад: - Як могли б урятуватися колобок, півник, козенята і т. д.).

2.  Метод контрольних запитань (МКЗ). Мета: за допомогою навідних запитань підвести дітей до виконання поставленого завдання. Це - ігри типу: «Корисне - шкідливе», «Добре - погано», «Потрібне - непотрібне»  (Наприклад: Іде дощ - це добре, бо не так спекотно; поливає рослини - вони ростуть, земля стає пухкою, змиває пил з листя - воно дихає і т.д. Іде дощ - погано, бо не можна гуляти; можна впасти в калюжу і забруднитися; замочити ноги і захворіти; не можна працювати на городі і т. д.). Інший приклад використання МКЗ - придумати невластиві для об'єкта частини, ознаки, елементи, незвичні призначення тощо: наприклад, будинок - подібний до ракети, будинок - готель для мурашок чи шпиталь для тварин; автомобіль -  не їде, а стрибає та ін.

3.  Метод «оживлення» - надати неживому об'єкту ознак живої істоти, наприклад: вікна в будинку - очі; двері - рот; дах - капелюшок; чайник живий - «Про що він міг би розказати та попередити дітей?»; «Якби книжка могла говорити, про що б вона вас попросила» та ін.

4.  Метод фокальних об'єктів (МФО) - перенесення властивостей одного об'єкта на інший. «Фокальним» є той об'єкт, який перебуває у фокусі, у полі зору, є головним. Його властивості детально описуються дітьми, а пізніше переносяться на інший другорядний предмет, вибраний чи вигаданий (так утворюється нова модель чи об'єкт). Розрізняють:

}-- реальна фокалізація, коли реальні властивості одного предмета чи об'єкта переносяться на інший: ручка (фокальний об'єкт) - вона пише, пластмасова, зелена, гарна; кішка (другорядний об'єкт) - пише (коли іде рівно), пластмасова (коли іграшкова), зелена (коли іграшкова), гарна  (коли чиста);

{c-       фантастична фокалізація, коли задіюється дітяча уява та фантазія і пропонується, наприклад, винайти нову породу собаки і назвати її. Вихователь називає кілька слів, наприклад, корова, папуга, велосипед. До них діти добирають означення (корова - рогата, плямиста, молочна; папуга - крилатий, окатий, з чубчиком; велосипед - двоколісний, залізний).

Усі ці ознаки переносяться на нову породу собаки, таким чином,  виходить, що собака - рогата,  молочна, крилата, оката, з чубчиком, двоколісна, залізна. Дітям пропонується потім назвати її чудернацькою назвою, наприклад, собаковелокор.

5.  Метод синектики (поєднання різних несумісних елементів). Цей метод передбачає застосування 4-х прийомів, які ґрунтуються на аналогіях - прямій, особистій, фантастичній. Пряма аналогія:

{c-      за формою (наприклад, тарілка - диск, кришка, дзеркальце...);

{c-      за кольором (наприклад, сонце - кульбаба, лампочка, лимон, лисиця);

{c-       за властивостями (наприклад, повітряна кулька - соска, мило, гумові чоботи, м'ячі);

-              за функціями (наприклад, рухається - машина, кінь, мурашка, потяг);

{-         за структурою (наприклад, м'яке - пух, сніг, вата, піна, поролон, хутро).

Метод гірлянд (або ланцюжок слів) - це можуть бути різні частини мови, які асоціюються за змістом. Цей ланцюжок слів може закінчитися довільно або тим словом, від якого «тягли» гірлянду. Наприклад: будка - шпаківня, пташенята, гніздо, пір'я, курка, яйце, курча, цуценята, собака, будка). Особиста аналогія (або перевтілення). Наприклад:

{c-       поставити себе на місце горобця («Навіщо ти живеш?», «З ким    товаришуєш?»);

{c-       уявити себе кущиком («Про що ти мрієш?», «Кого ти боїшся?»);

{c-       пройтися, ніби створений з каменю (глини, дерева, піску, води);

{c-       зобразити об'єкт пантомімою (цуценя боїться, грається, не хоче бути прив'язане та ін.).

Фантастична аналогія - коли завдання виконується за допомогою фантастичних засобів, фантастичних персонажів: казкових героїв, чарівників, чарівної палички тощо.

Функціонально-варіативний аналіз (ФВА), коли потрібно знайти відповіді на подібні запитання, наприклад: «Що це й навіщо?», «Що ще можна робити з цим?», «Чим може служити ще цей предмет?», «Чим може бути олівець (склянка, листок, стіл)?» та ін.

6.  Метод символічної синектики - відображення реального світу різними символами і знаками:

{-          опис предметів за картинками-символами

{c-       складання речень за схемами

-           заучування віршів за допомогою символів

{c-       відгадування загадок за допомогою символів

{c-       моделювання казок за допомогою символів

{c       дидактичні ігри з використанням символів

{-        складання речень та проведення бесід з використанням символів

{-         складання описових розповідей за допомогою схем.

7.   Метод «мозкового штурму» - забезпечує комплексний пошук нетрадиційних шляхів розв'язання якоїсь проблеми з 2-7 дітьми, коли їм можна висловлювати будь-яку думку, бо критика з боку однолітків і вихователя виключається. Наприкінці слід підвести підсумок, вибрати найбільш цікаву і правильну відповідь. Цей метод досить поширений і ефективний в педагогічній практиці.

8.  Метод моделювання казки «Казка, але по новому» - коли дітям пропонується змінити кінець старої казки, або ввести нового героя тощо. Цей метод є улюбленим у дошкільнят.
 

 

Система фізкультурно-оздоровчої та лікувально-профілактичної роботи

 

У Добротвірському ЗДО №2 «Джерельце»

 

№ п/п	Перелік заходів	Ранній вік	Молодша група		Середня група		Старша група
1.	Ранкова гімнастика з коригувальними та дихальними вправами	Щоденно 4-5 хв	Щоденно 6-7 хв		Щоденно 8-9 хв		Щоденно 10-12 хв
2.	Активні форми відпочинку: ·    фізкультхвилинки	-	На 7-8хв заняття		На 7-9 хв заняття		На 10-12 хв заняття
	·     фізкультпаузи   із загальнорозвивальними вправами, іграми  (між заняттями)	5-7 хв	5-7 хв		7-8 хв		8-10 хв
3.	Гімнастика для очей (зорова гімнастика)	-	2-3 рази\день щоденно 2-3хв		2-3 рази\день щоденно 2-3хв		2-3 рази\день щоденно 3-5хв
4.	Рухливі ігри малого, середнього та високого ступеня рухливості на розвиток різних основних рухів	Щоденно 7-8 ігор	Щоденно  7-8 ігор		Щоденно 8-10 ігор		Щоденно 8-10 ігор
5.	Заняття з фізкультури (з елементами точкового масажу, вправами на профілактику пору-шень постави і плоскостопості, вправами фітбол-аеробіки, пластик-шоу,  дихальної гімнастики, пальчикової гімнастики)	2 рази на тиждень 15-20хв	2 рази на тиждень 20-25хв		2 рази на тиждень 25-30хв		2 рази на тиждень 30-35хв
6.	Заняття з основ здоров’я (валеології, безпеки життєдіяльності)	2 рази\місяць 15хв	2 рази\місяць 20хв		2 рази\місяць  25хв		2 рази\ місяць  30хв
7.	Фізкультурні комплекси на  свіжому повітрі	2 рази\тиждень у дні, коли немає фізкультури 15-20хв	2 рази\тиждень у дні, коли немає фізкультури 20-25хв		2 рази\тиждень у дні, коли немає фізкультури 25-30хв		2 рази\ тиждень у дні, коли немає фізкультури 30-35хв.
8.	Пішохідні переходи (дитячий туризм)	-	15-20хв (в один бік)		20-25хв (в один бік)		25-30хв (в один бік)
9.	Валеохвилинки	Протягом дня до 5хв	Протягом дня до 5хв		Протягом дня  до 7хв		Протягом дня до 10хв
10.	Індивідуальна робота з фізичного виховання	Щоденно у відведений для самостійної рухової діяльності час з 1 дитиною чи з підгрупами по 2-4 дітей
11.	Оздоровчий біг на ранковій прогулянці	-	-		2рази\ тиждень 3-4хв		2рази\тиждень 3-4хв
12.	Оздоровча  дозована   ходьба  в  середньому  темпі	Щоденно  до 5  хв  на  відстань 300м	3 рази\тижд. (в кінці прогулянки) до 20 хв на відстань 700м		3 рази\тижд.  (в кінці прогулянки) до 25 хв на відстань 1000м	3 рази\тижд.  (в кінці прогулянки) до 25-30 хв на відстань 1500м
12.	Нетрадиційні методи оздоровлення: ходіння босоніж по росяній траві, вологому піску, гальці тощо	-	-		При t +240С- +250С		При t +240С- +250С
13.	Вживання свіжих салатів	Щоденно за 15хв  до обіду
14.	Вживання фітонцидів (часник, цибуля)	В осінньо-зимовий період - щоденно перед обідом (та в період підйому застудних захворювань)
15.	Носіння часникових кулонів	В осінньо-зимовий період - щоденно ( в період підйому застудних захворювань)
16.	Прийом фруктових соків	У літній оздоровчий період в усіх вікових групах (о 10.00 год)
17.	Психологічне розвантаження: аутотренінг, ігри-медитації, психо-гімнастика, релаксаційні вправи під музику, слухання колискової перед сном та ін.	Перед сном, на заняттях з валеології, фізкультури 3-5хв	Перед сном, на заняттях з валеології, фізкультури 3-5хв		Перед сном, на заняттях з валеології, фізкультури  5-6 хв		Перед сном, на заняттях з валеології, фізкультури  5-6 хв
18.	Виховання культурно-гігієнічних навичок	Щоденно протягом дня	Щоденно протягом дня		Щоденно  протягом дня		Щоденно  протягом дня
19.	Полоскання порожнини рота водою з-під крана	-	Щоденно після кожного прийому їжі		Щоденно після кожного прийому їжі		Щоденно після кожного прийому їжі
20.	Спеціальні загартувальні заходи: ·    полоскання горла відварами трав та йодносольовим розчином  після обіднього прийому їжі	-	-		Жовтень- квітень щоденно (відвари чергуємо через тиждень)		Жовтень-квітень щоденно (відвари чергуємо через тиждень)
	·    повітряні ванни (починаємо з 5хв)	При t +210С- +220С до 20хв	При t +200С- +190С до 20хв		При t +200С- +190С  до 30хв		При t +200С- +190С до 30хв
	·     ходіння босоніж по підлозі	При t +210С -+220С	При t +200С- +190С		При t +200С- +190С		При t +200С- +190С
	·     сонячні ванни влітку	Починати з 4-5хв, поступово доводячи до 20хв і щоденно збільшуючи перебування дитини на сонці на 2хв (оптимальний час 9.30-11.00 і 16.30-18.30 год; обов’язковий головний убір)
	·  сольова «доріжка здоров'я» (довжина 1,5 м, ширина до 70 см) в поєднанні з нетрадиційними тренажерами на профілактику плоскостопості	Щоденно  після сну при  t +210С- +220С	Щоденно після сну при   t +210С- +220С		Щоденно  після сну при t +200С- +190С		Щоденно після сну при t +200С- +190С
	·  обливання стоп ніг водою контрастних температур	-	Щоденно після сну при t +200С- +190С		Щоденно після сну при t +200С- +190С		Щоденно після сну при t +200С- +190С
	·    обливання стоп ніг (через кожні 3 дні знижуємо температуру води на 1-2 градуси)	-		Початкова  t +320С- +340С Знижуємо до t +240С	Початкова  t +320С- +340С Знижуємо до t +220С		Початкова  t +300С Знижуємо до t +220С
21.	Гімнастика пробудження після сну: на ліжках або біля них (за методикою  М. Єфименка) в поєднанні із:  - самомасажем стоп ніг у ліжку; - рефлексогенною «доріжкою здоров’я» (масажні килимки різних видів: для розігріву стопи, для про-філактики плоскостопості та для розслаблення стопи;  ребриста дошка), прокладеною зі спальні в групову кімнату; -  гігієнічною гімнастикою   (комплекс загальнорозвивальних  та коригувальних вправ на килимку);  - повітряними ваннами; - дихальною гімнастикою; - самомасажем (щіточковий, крапковий, вушних раковин та ін. (на вибір).	Щоденно до 10хв
22.	Лікувально-профілактичні заходи  для ЧХД:   ·   вживання вітамінів ·     вживання фіточаїв та вітамінних напоїв	Вранці та в обід (згідно призначення лікаря)
23.	Оздоровчі технології корекційної спрямованості: ·     психогімнастика	-		3-4 рази\тиждень тривалістю 10-15 хв Проводить практичний психолог
	·   артикуляційна гімнастика	-		Щоденно з кожною дитиною, яка має вади звуковимови
	·     логоритміка (вправи під музичний супровід)	-		2рази\тиждень (як елемент музичного заняття)
	{C}·     {C}терапевтичні оздоровчі техно-логії (піскотерапія, кольоротера-пія, казкотерапія, музикотерапія)	2-3 рази\тиждень
24.	Санація повітря за допомогою бактерицидних ламп	Щоденно згідно графіку	Щоденно згідно графіку		Щоденно згідно графіку		Щоденно згідно графіку
25.	Ароматизація приміщень (евкаліпт, шавлія, сосна, масло обліпихи та ін.)	-	Щоденно з 15жовтня по 15 квітня		Щоденно з 15жовтня по 15 квітня		Щоденно з 15жовтня по 15 квітня
26.	Фізкультурно-масові заходи: ·    Дні здоров'я	1раз/місяць	1раз/місяць		1раз/місяць		1раз/місяць
	·    фізкультурні і валеологічні розваги	1 раз\місяць 15-20хв	1 раз\місяць  20-30хв		1 раз\місяць 30-35хв		1 раз\місяць  35-40хв
	·     фізкультурні свята	-	-		2 рази\рік до 50хв		2 рази\рік до 1год
27.	Тижні фізкультури (канікули)	3 рази\рік у час канікул (осінь, зима, весна)
28.	Тижні знань з безпеки життєдіяльності	2рази\рік (листопад, травень)
29.	Ведення «Листків здоров'я»	Протягом перебування дитини в дошкільному закладі
30.	Ведення «Екранів здоров'я»	1раз/місяць
31.	Забезпечення активної рухової діяльності на прогулянці	30-35хв	35-40хв		40-45хв		45-50хв
32.	Забезпечення обсягу рухової діяльності дітей протягом дня	70-140хв	до 3-4год		до 4год. 20хв		до 4,5год
33.	Спільна фізкультурно-оздоровча робота ЗДО та сім'ї: ·     створення бібліотечки для батьків;	Щомісяця
	·     оформлення папок - пересувок, ширм, тематичних стендів;
	·    добір матеріалів для батьківських куточків з питань фізичного виховання, валеологічної освіти, загартування, рухового режиму дітей в ЗДО і вдома тощо;
	·   проведення консультацій, тре-нінгів, круглих столів,  семінарів;	За запитами
	·     проведення батьківських зборів з проблем фізичного розвитку та методів оздоровлення дітей;	Щорічно
	·   обмін досвідом роботи на сайті ЗДО;	2-3 рази\місяць
	робота Консультативного центру для батьків	Щотижня
34.	Діагностика рівня валеологічних знань, умінь і навичок дітей	Вересень, травень ( за потребою - січень)
35.	Діагностика фізичної підготовленості  дітей	Вересень, травень ( за потребою - січень)
36.	Медико-педагогічний контроль  за заняттями з фізкультури (2р\рік) ·     динамічні спостереження за ста-ном здоров’я та фізичним навантаженням дітей, фізичною підготовленістю; · спостереження за структурою і змістом фізкультурних занять, методикою їх проведення; · визначення загальної та моторної щільності занять з фізкультури	Постійно
37.	Оздоровча робота з  дітьми, які повернулися після хвороби: -  збільшення тривалості денного сну; - ощадливий режим дня та руховий режим; - посилене харчування з додат-ковим введенням вітамінів (в ЗДО і вдома); - організація дієтичного харчу-вання (за приписом лікаря); -  посилений  контроль за станом здоров’я дитини, увага до її поведінки  (не допускається перевтома дитини); - зменшення  фізичного наванта-ження  (в 2-3 рази),  звільнення   (або часткове звільнення) від основних рухів, які потребують  посиленого фізичного навантаження;                                                               -  дотримання строків відновлення  навантаження на  дітей   після   тих  чи  інших перенесених хвороб; -   поступове збільшення часу перебування дитини на свіжому повітрі; - лікувально-оздоровчі заходи за призначенням лікаря тощо.	Постійно
38.	Моніторинг фізичного розвитку та стану здоров’я дошкільників за напрямами: ·     стан здоров’я дітей; ·    спостереження за організацією рухового режиму в ЗДО; · спостереження за системою загар-товування дітей; ·  контроль за санітарно-гігієнічним станом ігрових майданчиків, приміщень, фізкультурного облад-нання та інвентаря; · санітарно-гігієнічне виховання дітей та дорослих. · діагностика фізичної підготовлено-сті дошкільників; ·     професійна компетенція педагогів; ·    створення умов для фізичного розвитку дошкільників; ·     якість фізкультурно-оздоровчої роботи; ·     взаємодія у роботі з батьками.	Протягом року з визначенням динаміки фізичного розвитку кожної дитини, показників захворюваності по кожній віковій групі та ЗДО в цілому

ЗАТВЕРДЖУЮ Директор Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №2 «Джерельце» Добротвірської селищної ради Львівської області (комбінованого типу)   __________ Любов ОВЧАРЕНКО «  31»  серпня 2022 року

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Освітня програма визначає: 

• загальний обсяг навантаження та очікувані результати навчання (набуті компетентності);
• перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх ліній, логічну послідовність їх реалізації;
• форми організації освітнього процесу;
• систему внутрішнього забезпечення якості освіти.

Зміст освітньої програми передбачає:

• формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;
• виховання елементів природо-доцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;
• утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини;
• розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.

Мета і завдання освітньої програми:

• забезпечення якісної організації та здійснення освітнього процесу в Добротвірському ЗДО №2 «Джерельце»;
• створення умов, комфортних для розвитку пізнавальних і психічних  процесів дітей, їхньої спрямованості на активність у соціумі;
• забезпечення реалізації можливостей і здібностей кожної дитини;
• створення в групах атмосфери гуманного та доброзичливого ставлення до всіх вихованців, що сприятиме вихованню у них товариськості, доброзичливості, допитливості, ініціативності, формуванню самостійності і творчості;
•  турбота про здоров’я, емоційне благополуччя та своєчасний всебічний розвиток  кожної дитини;
• максимальне використання різноманітних видів дитячої діяльності, їх інтеграція задля підвищення ефективності освітнього процесу;
• творча організація (креативність) освітнього процесу;
• варіативність використання навчального матеріалу з метою розвитку творчості з урахуванням інтересів і здібностей кожної дитини;
• забезпечення шанобливого ставлення до результатів дитячої творчості;
• єдність підходів до виховання дітей в умовах закладу дошкільної освіти та сім’ї;
• забезпечення наступності між закладом дошкільної освіти та початковою школою, що виключає розумові та фізичні перевантаження у змісті освіти дітей дошкільного віку;
• організація психолого-педагогічної підтримки дітей у відповідності з їх віковими та індивідуальними особливостями і здібностями, розвиток здібностей і творчого потенціалу кожної дитини як суб’єкта відносин з самим собою, іншими дітьми, дорослими та світом;
• забезпечення психолого-педагогічної підтримки сім’ї та підвищення компетентності батьків у питаннях розвитку освіти, охорони і зміцнення здоров’я дітей;
• корекційно-розвивальна робота, що забезпечує своєчасну спеціалізовану допомогу в освоєнні змісту навчання і корекцію вад дітей в умовах закладу дошкільної освіти;
• підвищення професійної майстерності педагогів дошкільної освіти;
• розвиток комунікативно-мовленнєвої компетенції та логіко-математичної.

Організація освітнього процесу в Добротвірському ЗДО №2 «Джерельце» у 2023/2024 навчальному році буде здійснюватися відповідно до власної концепції за пріоритетними напрямами:

- гуманітарний;

- фізкультурно-оздоровчий

та буде спрямована на реалізацію таких завдань:

• створення умов для фізичного, духовного, психічного, та соціального благополуччя дітей;
• вдосконалення якості освітнього процесу шляхом системного аналізу та вирішення завдань формування соціально-моральних цінностей особистості;
• сприяння підвищенню професійної майстерності педагогів шляхом самоосвіти та участі у різних формах методичної роботи;
• впровадження сучасних методів та інноваційних технологій у взаємодії з родинами вихованців, з метою забезпечення запитів батьків, надання допомоги у вихованні і розвитку дітей.

Педагоги ЗДО №2 забезпечують засвоєння здобувачами освіти обов’язкового мінімуму змісту дошкільної освіти на рівні вимог оновленого Базового компонента дошкільної освіти - Державного стандарту дошкільної освіти України.

Обов’язковий мінімум передбачає:

• компетентнісний підхід до розвитку особистості, збалансованість набутих знань, умінь, навичок, сформованих бажань, інтересів, намірів та особистісних якостей і вольової поведінки дитини;
• надання пріоритету соціально-моральному розвитку особистості, формування у дітей узгоджувати особисті інтереси з колективними;
• формування у дітей цілісної, реалістичної картини світу, основ світогляду;
• забезпечення індивідуального особистісного розвитку.

Забезпечення наступності і перспективності в освітньому процесі між дошкільною і початковою освітою полягає у послідовності чинних програм розвитку, навчання і виховання дітей дошкільного віку та освітньої програми для 1 класу початкової школи.

Формування позитивної мотивації здобувачів освіти до освітньої діяльності здійснюється через розвиток життєвих компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві.

Розділ І

Загальний обсяг навантаження та очікувані

результати навчання здобувачів освіти 

Освітній процес у закладі дошкільної освіти (ясла-садок) №2 «Джерельце» Добротвірської селищної ради Львівської області (комбінованого типу) здійснюється відповідно до програмно-методичного забезпечення та є єдиним комплексом освітніх компонентів для досягнення вихованцями результатів набуття компетентностей, визначених оновленим Базовим компонентом дошкільної освіти, чинними освітніми комплексними та парціальними  програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України.

Відповідно до рішення педагогічної ради закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №2 «Джерельце» Добротвірської селищної ради Львівської області (комбінованого типу) (протокол №1/1-01-16 «31» серпня 2021 року) освітній процес здійснюється за програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України та регіональними парціальними програмами.

Зміст інваріантної складової Базового компонента дошкільної освіти забезпечується через освітню програму розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля», рекомендованої Міністерством освіти і науки України (лист МОНУ від 23.05.2017р. №1/11-4988).

Організація освітнього процесу у спеціальних та інклюзивних групах здійснюється за освітніми  програмами для роботи з дітьми, що мають особливі освітні потреби (відповідно до нозології), рекомендовані Міністерством освіти і науки України:

Варіативна складова Базового компонента дошкільної освіти реалізується через роботу гуртків та інтеграцію змісту парціальних програм у різні види діяльності.

Мова навчання та виховання дітей українська.

Реалізація завдань національно-патріотичного виховання дошкільників здійснюється шляхом інтеграції завдань  у різні види діяльності  при проведені занять з дітьми згідно з парціальною програмою «Україна – моя Батьківщина». Парціальна програма національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку, автор: Каплуновська О.М. (лист ІМЗО від 25.03.2016 № 2.1/12-Г-85). Планування та організація життєдіяльності у ЗДО здійснюється за режимними моментами з урахуванням блочно-тематичного принципу планування.

У 2023/2024 навчальному році у Добротвірському ЗДО №2 «Джерельце» функціонуватимуть такі групи:

Група «Метелик» (від 2-х до 3-х років) – 5-денний робочий тиждень;

Група «Дзвіночок» (від 2-х до 3-х років) – 5-денний робочий тиждень;

Група «Сонечко» (від 3-х до 4-х років) – 5-денний робочий тиждень;

Група «Віночок» (від 3-х до 4-х років) – 5-денний робочий тиждень;

Група «Калинка» (від 4-х до 5-ти років) – 5-денний робочий тиждень;

Група «Веселка» (від 5-ти до 6-ти (7) років) – 5-денний робочий тиждень;

Група «Ангелятко» (від 5-ти до 6-ти (7) років) – 5-денний робочий тиждень;

З метою реалізації Базового компонента дошкільної освіти, вищезазначених освітніх програм та відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України 20.04.2015 № 446 «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності», Листа МОН України від 10.08.2021 № 1/9-406 «Щодо окремих питань діяльності закладів дошкільної освіти у 2021/2022 навчальному році»; Методичних рекомендацій щодо організації освітнього процесу за оновленим Державним стандартом подані у листі МОН України «Щодо методичних рекомендацій до оновленого Базового компонента дошкільної освіти» від 16.03.2021 № 1/9-148; Листа МОН «Планування роботи закладу дошкільної освіти на рік» від 07.07.2023 № 1/9-344; Листа МОН «Про переліки навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2023/2024 навчальному році» від 09.08.2021 № 1/9-404; загальний обсяг тижневого навантаження за віковими групами становитиме:

Розподіл групових фронтальних занять на тиждень

у 2023/2024 навчальному році у групах з 10,5 – годинним  перебуванням

(5-денний робочий тиждень) за програмою «Українське дошкілля»,

рекомендованою МОН України від 23.05.2017 № 1/11-4988

Орієнтовні види діяльності за освітніми напрямками	Кількість занять на тиждень за віковими групами
	перша молодша (від 2 до 3 років)	друга молодша (від 3 до 4 років)	середня (від 4 до 5 років)	старша (від 5 до 6 (7) років )
Ознайомлення із соціумом	1	2	2	3
Ознайомлення з природним довкіллям	1	1	1	2
Художньо-продуктивна діяльність (музична, образотворча, театральна, художня література тощо)1	4	4	5	5
Сенсорний розвиток	2	-	-	-
Логіко-математичний розвиток	-	1	1	2
Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування	2	3	3	3
Здоров’я та фізичний розвиток	2	3	3	3
Загальна кількість занять на тиждень	10	11	12	15
Максимальна кількість занять на тиждень	10	11	16	20
Максимально допустиме навчальне навантаження на тиждень на дитину (в астрономічних годинах)	1,4	2.7	5,3	8,3

Примітки:

1. Заняття з художньої літератури планується таким чином: у середній та старшій групах 1 заняття на тиждень може бути проведено за рахунок кількості занять з художньо-продуктивної діяльності; з розвитку мовлення у ІІ молодшій групі; у І молодшій групі та групі раннього віку   інтегруватися у вище названі заняття.

Художньо-продуктивна діяльність (образотворча) може проводитися у другу половину дня у дошкільних групах (4-ий, 5-ий, 6-ий р. ж.).

2.  Години, передбачені для фізкультурних занять, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження на дітей. Фізкультурні заняття можуть проводитися у другу половину дня  у дошкільних (4-ий, 5-ий, 6-ий р. ж.) групах.

3.Заняття гуртків у групах з довготривалим терміном перебування проводяться для дітей, які відвідують навчальні заняття, у інші дні, щоб запобігти перевантаження дітей. З перелічених гуртків діти відвідують заняття відповідно до своїх інтересів та побажань батьків. Кількість занять на тиждень не перевищує гранично допустиме навчальне навантаження на дитину.

4. Максимально допустима кількість занять у першій половині дня в молодшій та середній групах не перевищує двох, у старшій – трьох організованих навчальних занять. Зменшення навантаження на дітей відбувається за рахунок реалізації блочно-тематичного принципу планування, проведення інтегрованих занять, під час яких реалізуються завдання занять різних типів.

Розподіл навантаження на тиждень на дитину

у спеціальній групі для дітей з порушенням мовлення

у закладі дошкільної освіти (ясла-садок) №2 «Джерельце» Добротвірської селищної ради Львівської області (комбінованого типу)

на 2023/2024 навчальний рік 

Примітки:

1 – Передбачає заняття з музичної, образотворчої діяльності, художньої літератури. Театралізована діяльність присутня протягом дня як самостійний вид діяльності чи включена в різні заняття для реалізації їх програмових завдань. 1 заняття на тиждень із художньої літератури проводиться за рахунок кількості занять з художньо-продуктивної діяльності.

2 –  Години, передбачені для фізкультурних занять, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження на дітей.

3 –  Передбачає корекцію порушень мовленнєвого розвитку у дітей в предметно-практичних діях під час фронтальних, корекційних під групових та індивідуальних занять. 

4 – Максимально допустиме навчальне навантаження визначають шляхом множення загальної кількості занять на тиждень, відведених на вивчення освітніх ліній у віковій групі, на тривалість заняття залежно від віку вихованців. 

Розділ ІІ

Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх ліній,

 логічна послідовність їх вивчення

Зміст освітнього процесу в ЗДО у 2023/2024 навчальному році спрямований на формування та розвиток компетентностей вихованців відповідно до освітніх напрямків оновленого Базового компонента: 

Освітній напрямок	Зміст освітнього процесу
Особистість дитини	Передбачає: - формування позитивного образу «Я», створення бази особистісної культури дитини, її активної життєдіяльності; - виховання в дитини позитивного ставлення до своєї зовнішності, формування основних фізичних якостей, рухових умінь, культурно-гігієнічних, оздоровчих навичок та навичок безпечної життєдіяльності. На кінець дошкільного періоду життя в дитини мають бути сформовані базові якості особистості: довільність, самостійність і відповідальність, креативність, ініціативність, свобода поведінки і безпечність, самосвідомість, самоставлення, самооцінка.
Дитина в соціумі	Передбачає: формування у дітей навичок соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватись у світі людських взаємин, готовності співпереживати та співчувати іншим. Завдяки спілкуванню з дорослими, як носіями суспільно-історичного досвіду людства, в дитини з’являються інтерес та вміння розуміти інших, долучатися до спільної діяльності з однолітками та дорослими, об’єднувати з ними свої зусилля для досягнення спільного результату, оцінювати власні можливості, поважати бажання та інтереси інших людей. Взаємодія з іншими людьми є своєрідним видом входження дитини в людський соціум, що вимагає уміння узгоджувати свої інтереси, бажання, дії з іншими членами суспільства.
Дитина в природному довкіллі	Передбачає: природничу освіченість через наявність уявлень дитини про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ природи, причинно-наслідкові зв’язки у природному довкіллі та взаємозв’язок природних умов, рослинного і тваринного світу, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи. Ціннісне ставлення дитини до природи виявляється у її природодоцільній поведінці: виважене ставлення до рослин і тварин; готовність включатись у практичну діяльність, що пов’язана з природою; дотримування правил природокористування. Містить доступні дитині дошкільного віку уявлення про природу планети Земля та Всесвіт, розвиток емоційно-ціннісного та відповідального екологічного ставлення до природного довкілля.
Мовлення дитини	Передбачає:  засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях. Оволодіння мовою як засобом пізнання і способом специфічно людського спілкування є найвагомішим досягненням дошкільного дитинства. Мова виступає «каналом зв’язку» для одержання інформації з немовних сфер буття, засобом пізнання світу від конкретно-чуттєвого до понятійно-абстрактного. Мовленнєве виховання забезпечує духовно-емоційний розвиток дитини через органічний зв’язок із національним вихованням. Мовленнєва діяльність дітей дошкільного віку складається із різних видів говоріння та слухання, під час якої формуються мовленнєві вміння і навички. Вивчення української мови в дошкільних навчальних закладах національних спільнот передбачає залучення дітей інших національностей, які є громадянами України, до оволодіння українською мовою як державною на рівні вільного спілкування з іншими дітьми і дорослими, виховання інтересу та позитивного ставлення до української мови.
Дитина в світі культури	Передбачає:  формування почуття краси в її різних проявах, ціннісного ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва, розвиток творчих здібностей, формування елементарних трудових, технологічних та художньо-продуктивних навичок, самостійності, культури та безпеки праці. Результатом оволодіння дитиною різними видами предметної та художньої діяльності є сформоване емоційно-ціннісне ставлення до процесу та продуктів творчої діяльності, позитивна мотивація досягнень; здатність орієнтуватися в розмаїтті властивостей предметів, розуміти різні способи створення художніх образів, виявляти інтерес до об’єктів, явищ та форм художньо-продуктивної діяльності, а також оволодіння навичками практичної діяльності, культури споживання.
Гра дитини	Передбачає:  розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому. Гра забезпечує задоволення ігрових уподобань кожної дитини, сприяє виникненню дружніх, партнерських стосунків та ігрових об’єднань за інтересами, спонукає до обміну думками, оцінювання себе й інших, заохочує до імпровізації, висловлювання власних оцінно-етичних суджень.
Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі	Передбачає:  сформованість доступних для дитини дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів довколишнього світу. Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати отримані знання у практичній діяльності (ігрова, трудова, сенсорно-пізнавальна, математична тощо), оволодіння способами пізнання дійсності, розвиток у неї наочно-дієвого, наочно-образного, словесно-логічного мислення. Сенсорно-пізнавальна освітня лінія спрямована на інтеграцію змісту дошкільної освіти, формування у дітей пошуково-дослідницьких умінь, елементарних математичних уявлень, цілісної картини світу, компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях.

Реалізуючи вищезазначений зміст освітнього процесу, педагогічні працівники забезпечують досягнення очікуваних результатів навчання, визначених  у освітніх програмах, зазначених у розділі І.

Відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти у Добротвірському ЗДО №2 «Джерельце» визначено зміст і структуру освітнього процесу за інваріантною складовою. Інваріантна складова змісту дошкільної освіти сформована на державному рівні і є обов’язковою. Інваріантну частину змісту освіти систематизовано відповідно до Базового компонента дошкільної освіти за вище названими освітніми напрямками. У закладі забезпечується неперервність змісту освітніх напрямків, а також наступність дошкільної та початкової ланок. Виключення з інваріантної частини будь-якої з освітніх напрямків порушує цілісність розвитку дитини на рівні дошкільної освіти і наступність її в початковій школі.

Організація життєдіяльності дітей з урахуванням освітніх напрямків, що включені до інваріантної складової, дає змогу забезпечити належний рівень соціально-особистісного розвитку дітей раннього та дошкільного віку в структурі неперервної освіти.

Дотримання змісту, взаємозв’язку та логічної послідовності реалізації освітніх напрямків Базового компоненту забезпечується та відображається у блочно-тематичному плануванні освітнього процесу.

З метою підвищення якості освітнього процесу у 2023/2024 навчальному році в ЗДО використовуються інноваційні педагогічні технології, а саме:

Назва групи (вікова група)	Інноваційна технологія	Автор(и) технології
Група «Метелик» (ранній дошкільний вік)	Розвиток сенсорного сприймання дитиною	М.Монтессорі
Група «Дзвіночок» (ранній дошкільний вік)	Ігрова технологія навчання	А.Коваленко, Г.Селевко
Група Дзвіночок  (молодший дошкільний вік)	Технологія ефективного засвоєння інформації «Мнемотехніка»	Г.Чепурний
Група «Сонечко» (молодший дошкільний вік)	Застосування методики виховання казкою Л.Б.Фесюкової	Л.Б. Фесюкова
Група «Калинка» (середній дошкільний вік)	Методика використання ТРВЗ тезнологій	С.В. Альтшуллер
Група «Ангелятко» (старший дошкільний вік)	Технологія саморозвитку.	М.Монтессорі
Група «Веселка» (старший дошкільний вік)	Ігрова технологія навчання	А.Коваленко, Г.Селевко

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Очікуваними результатами освітнього процесу є набуття компетентностей, що визначені за усіма освітніми лініями Базового компонента та комплексними і парціальними програмами, за якими здійснюється освітній процес.

Набуття різних видів компетентностей дитиною дошкільного віку відбувається в різних видах діяльності (ігровій – провідній для дітей дошкільного віку); руховій; природничій; предметній; образотворчій; музичній; театральній; літературній; сенсорно-пізнавальній; мовленнєвій; трудовій і вимагає практичного засвоєння дитиною системи елементарних знань про себе та довкілля, моральних цінностей, уміння доречно застосовувати набуту інформацію. На кінець навчального року формується модель випускника кожної групи.

Рівень сформованості компетентностей різних вікових груп з’ясовується у процесі здійснення моніторингу рівня засвоєння програмового матеріалу дітьми раннього та дошкільного віку, отримання антропометричних даних та встановлення рівня нервово-психічного розвитку дітей раннього віку в процесі спостереження за життєдіяльністю дітей.

Інструментарієм здійснення моніторингу є: карти спостереження та кваліметричні моделі (регіональні моніторингові дослідження та кваліметрична модель Єльникової Г.В. (лист МОНУ від 06.11.2015 № 1/9-535 «Щодо визначення рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку за допомогою кваліметричної моделі»).

За результатами здійснення моніторингових процедур педагоги планують корекційну діяльність з дітьми раннього та дошкільного віку, а також індивідуальну роботу. 

Розділ ІІІ

Форми організації освітнього процесу 

Відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» освітня програма ЗДО визначає мету, завдання освітнього процесу на навчальний рік, а також форми його організації.

Термін навчання. Навчальний рік у  закладі дошкільної освіти (ясла-садок) №2 «Джерельце» Добротвірської селищної ради Львівської області (комбінованого типу) починається 1 вересня 2023 року і закінчується 31 травня 2024 року, оздоровчий  період (під час якого освітня робота здійснюється відповідно до інструктивно-методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України) – з 1 червня по 31 серпня 2024 року.

Упродовж навчального року для дошкільників будуть проводитись канікули, під час яких заняття з вихованцями не проводяться, крім фізкультурно-оздоровчої та художньо-продуктивної діяльності. Орієнтовні терміни проведення канікул: літні – з 1 червня до 30 серпня 2024 року (90 календарних днів), осінні – з 19 жовтня до 01 листопада 2023 року (14 календарних днів),  зимові – з 28 грудня 2023 до 10 січня 2024 року (12 календарних днів), весняні – з 22 квітня до 28 квітня 2024 (7 календарних днів).

Організоване навчання у формі занять проводиться, починаючи з 3-го року життя. Тривалість занять становить:

• у І молодшій групі – не більше 10 хвилин;
• у ІІ молодшій групі – не більше 15 хвилин;
• у середній групі – 20 хвилин;
• у старшій групі – 25 хвилин.

Тривалість перерв між заняттями становить не менш 10 хвилин.

Тривалість проведення гурткової роботи – 15-25 хвилин залежно від віку дітей.

Режим роботи  закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №2 «Джерельце» Добротвірської селищної ради Львівської області (комбінованого типу) для груп повного дня: 10,5 годин 5 разів на тиждень.

З метою досягнення очікуваних результатів навчання (набуття компетентностей) у 2022/2023 навчальному році педагогами закладу будуть проводитися різні форми організації освітнього процесу, у тому числі заняття різних типів. Для якісної організації освітнього процесу проводяться такі заняття (за типами):

• фронтальні, колективні (з усіма дітьми групи);
• групові (10-12 дітей);
• індивідуально-групові (4-6 дітей);
• індивідуальні (1-4 дитини).

За дидактичними цілями у всіх вікових групах організовуються такі види занять:

•  заняття із засвоєння дітьми нових знань;
• заняття із закріплення і систематизації досвіду дітей;
• контрольні заняття.

За специфікою поєднання змісту та форм роботи в межах заняття проводяться такі заняття: 

• інтегровані;
• комплексні.

Інтеграція сприяє значному скороченню організованих форм навчальної діяльності (занять) та істотно знижує навчальне навантаження на дітей.

Освітня діяльність у групах планується як у I-й, так і у II-й половині дня відповідно до розкладу занять на тиждень. У другій половині дня можуть плануватися заняття з художньо-продуктивної та діяльності та фізичного розвитку. Весь освітній процес організовується диференційовано з урахуванням віку і індивідуальних особливостей дітей.

У ЗДО №2 планування освітнього процесу здійснюється за режимними моментами та блочно-тематичним принципом, що забезпечує змістовну цілісність, системність, послідовність, ускладнення та повторення програмного матеріалу.

Блочно-тематичне планування освітнього процесу є одним із ефективних інструментів реалізації принципу інтеграції й сприяє кращому засвоєнню знань, умінь і практичних навичок дошкільників з відповідної теми, яка пропонується для вивчення і закріплення протягом одного-двох тижнів. Інтеграція – це шлях і спосіб формування у дітей цілісної картини світу.

Тип заняття обирає та уточнює педагог (вихователь, музичний керівник, інструктор з фізкультури, вчитель-логопед та ін. ) самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених в освітніх програмах.

Рівномірно розподіляються види активності за основними видами діяльності протягом дня в залежності від бажань та інтересу дітей. Окрім занять, проводяться інші форми спеціально організованої освітньої діяльності:

• ігри (дидактичні, сюжетно-рольові, рухливі, театралізовані, ігри з піском та водою та ін.);
• спостереження;
•  пошуково-дослідницька діяльність;
• екскурсії;
• театралізована діяльність;
• трудова діяльність;
• тощо.

Крім спеціально організованої освітньої діяльності, передбачається самостійна діяльність дітей: ігрова, художня, фізична.

За окремим планом педагоги здійснюють індивідуальну роботу з дітьми.

Фізичне виховання дітей передбачає проведення:

• ранкової гімнастики;
• гімнастики пробудження;
• занять фізичною культурою;
• рухливих ігор та ігор спортивного характеру;
•  загартування;
• фізкультурних хвилинок під час занять;
• фізкультурних пауз між заняттями;
• фізкультурних комплексів під час денної прогулянки (пішохідний перехід);
• оздоровчих заходів.

Організоване навчання у формі фізкультурних занять проводиться з раннього віку.

З метою реалізації варіативної складової Базового компонента дошкільної освіти у ЗДО проводиться гурткова робота за інтересами дітей. Її мета: задовольняти потреби й зацікавленості дитини до певного виду діяльності, розвивати її природні, загальні та спеціальні здібності; активізувати дитячу творчість, своєчасно виявляти обдарованість.

Вищезазначені форми організації освітнього процесу ЗДО реалізуються в рамках:

• плану роботи закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №2 «Джерельце» Добротвірської селищної ради Львівської області (комбінованого типу) на 2023/2024 н.р.;
• режиму роботи груп та Добротвірського ЗДО №2 «Джерельце»

За окремим планом у закладі організовується оздоровлення дітей, під час якого освітній процес організовується в наступних формах:

• ранкова гімнастика та гімнастика пробудження;
• дозований біг, ходьба по траві, піску, по «доріжці  здоров’я», обливання ніг прохолодною водою;
• рухливі та спортивні ігри;
• процедури прийняття сонячних та повітряних ванн;
• екскурсії, цільові прогулянки;
• продуктивні види діяльності;
• ігри з водою, піском;
• конструкторські та творчі ігри;
• пошуково-дослідницька діяльність;
• організація трудової діяльності;
• літературні розваги, конкурси малюнків;
• змагання, різноманітні конкурси, естафети.

З метою забезпечення єдиних вимог і наступності сімейного і суспільного виховання, надання психолого-педагогічної допомоги батькам або особам, які їх замінюють, підтримки різнобічного розвитку дітей, які виховуються в умовах сім'ї, ЗДО №2 організовано роботу консультативного центру.

Розділ ІV

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Внутрішня система забезпечення якості освіти створюється відповідно до  статті 41 Закону України «Про освіту». Вона включає:

• політики та процедури забезпечення якості освіти;
• систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;

• створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про дошкільну освіту» педагогічна рада закладу дошкільної освіти формує систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, зокрема систему та механізми забезпечення академічної доброчесності.

Внутрішня система забезпечення якості освіти створюється відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України, Державної служби якості освіти України з урахуванням: цілей та пріоритетів розвитку закладу дошкільної освіти; типу закладу, місцезнаходження, умов діяльності.

До розбудови внутрішньої системи якості освіти залучаються усі учасники освітнього процесу.

Рекомендації щодо створення внутрішньої системи

забезпечення якості освіти

Мета внутрішньої системи забезпечення якості освіти: постійне та послідовне підвищенні якості освіти на основі відстеження динаміки показників освітньої діяльності та освітніх процесів у ЗДО.

Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

1.Визначення пріоритетних напрямів та показників для оцінювання освітньої діяльності, управлінських процесів у ЗДО.

2.Здійснення вимірювання показників освітньої діяльності та управлінських процесів у ЗДО та оцінка їх динаміки.

3.Визначення шляхів підвищення якості освіти за результатами  оцінювання показників освітньої діяльності та освітніх процесів.

4.Надання допомоги учасникам освітнього процесу щодо підвищення якості освіти.

Напрями, показники, методу збори інформації для оцінювання

якості освітньої діяльності та управлінських процесів у ЗДО

(див. таблицю)

Напрями, показники для оцінювання освітніх і управлінських процесів у ЗДО  визначаються за результатами аналізу діяльності закладу освіти за минулий навчальний рік та анкетування педагогічних працівників, батьків вихованців щодо якості провадження освітньої діяльності в ЗДО.

Методами збору інформації для оцінювання якості освітньої діяльності та управлінських процесів у ЗДО є: вивчення документації, спостереження, опитування (анкетування, інтерв’ювання) усіх учасників освітнього процесу (педагогічних працівників, дітей, батьків вихованців) та спостереження за дітьми в різних видах діяльності. А також медико-педагогічний контроль за фізичним розвитком та станом здоров’я дітей на заняттях з фізкультури (система медичних і педагогічних спостережень, аналіз ефективності використання засобів і методів фізичного виховання).

Зміни та доповнення до напрямів, показників, методів збору інформації для оцінювання якості освітньої діяльності й управлінських процесів у ЗДО схвалюються відповідним рішенням педагогічної ради та затверджуються наказом керівника закладу.

Діагностична методика Т.О. Піроженко "Мовленнєве зростання дошкільника"

 

Суть технології. Пропоновані параметри мовленнєвого становлення дошкільника представлені з позицій комунікативного підходу до розвитку засобів мовлення.  Принциповою позицією цього підходу є твердження про те, що міжособистісна взаємодія - основа взаєморозуміння. Неможливо зрозуміти іншу людину поза особистісних контактів з нею. Мета і результат мовної взаємодії - розуміння - відбувається лише за умови, коли реалізуються міжособистісні відносини між людьми. Комунікативний підхід до діагностики розвитку мовлення розглядає дитину як активного й ініціативного учасника соціальної взаємодії, в якій дошкільник має не лише засвоїти суспільний досвід (мову), але й щоразу самостійно застосовувати засвоєне, робити свій власний вибір адекватних до ситуації засобів спілкування, нарешті, створювати свої власні засоби для реалізації мети взаємодії. Через те, в комплексному підході такою важливою є саме діагностика (і своєчасне формування!) потреб, мотивів спілкування, інтересів, бажань, ціннісних орієнтацій, пов'язаних із людиною. Координати "людина" та  "її ставлення до інших" є найважливішими для мовленнєвого становлення дошкільника. Отриманий під час діагностики матеріал дає змогу охарактеризувати форми взаємин між дитиною і дорослим, допомагає визначати комунікативну спрямованість і готовність дитини до комунікації. 

Технологія фізичного виховання дітей М.Єфименка ("Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей")

Суть технології. Проведення фізкультурних занять у формі ігрових дійств. Форма фізичної активності дітей - горизонтальний пластичний балет ("пластик-шоу"), що поєднує музичність, хореографічність, естетичність дійства. Його скорочені програми використовують як фізкультурні хвилинки, паузи, а також як розваги і свята. Ігрова взаємодія з дітьми реалізується в рамках ігрової теми як великої тематичної  гри (макрогри), що триває протягом одного чи кількох занять. Спільна мета та сюжетна лінія містить кілька  міні-ігор, ігор-вправ.

Технологія розвитку творчої особистості Г. Альтшуллера. Методика ТРВЗ

Суть технології. Основне завдання - навчати дитину розв'язувати проблеми різного рівня складності з використанням винахідницьких завдань. Основна ідея технології полягає у тому, щоб переводити завдання з нижчого рівня складності на вищий. Для її успішної реалізації потрібно навчити дитину виявляти проблеми, з'ясовувати, чому легкі завдання розв'язуються просто, а важкі - складно. У роботі з дітьми дошкільного віку використовують колективні ігри, ігри-заняття, під час яких діти вчаться спостерігати навколишню дійсність, виявляти суперечливі властивості предметів, явищ, шукати відповіді на поставлені питання. Педагог орієнтується на вільний та самостійний вибір дитини - предмета, матеріалу, виду діяльності. 

Ткаченко Т. Методика використання схем-моделей для навчання дітей описових розповідей

Суть технології. За цією методикою для роботи використовується аркуш картону 45х30 см, поділений на шість квадратів (за кількістю характерних ознак предмета або об'єктів чи пір року, про які потрібно розповісти). Дітей навчають знаходити головні, суттєві ознаки предмета, відрізняти їх від другорядних. Навчаючи старших дошкільників складанню описових розповідей, використовують схеми-моделі. Діти вибудовують розповідь  з дотриманням послідовності та параметрів, закладених у схемах: колір, форма, величина, матеріал, частини, дії. Використання схем при складанні описових розповідей допомагає дітям засвоїти порівняння предметів не в загальній формі - чим подібні, або чим відрізняються предмети, а диференціювати. порівнюючи предмети за формою, величиною, кольором тощо. 

Крутій К. Методика використання схем-моделей у лексично-граматичній роботі

Суть технології. Розвиток у дітей словесно-логічного мислення, формування у них уміння користуватися основними логічними прийомами і операціями є одним із важливих завдань у процесі навчання старших дошкільників. Пропонується наступна схема ознайомлення дітей із предметами: 1) первинне ознайомлення з предметом і його назвою; 2) дослідження властивостей предметів: колір, відтінки, форма, розмір, звуки, шуми; співвідношення в просторі; вага; властивості поверхні; ритм; рух предмета; назва деталей предмета; 3) групування (узагальнення і найпростіша класифікація предметів, формування родових і видових понять, наступна класифікація - диференціація родових понять; 4) розвиток елементів логічного мислення шляхом складання моделей, схем, коректурних таблиць разом із дітьми.

Шульга Л. Методика розвитку творчих здібностей на заняттях з образотворчої діяльності

Суть технології. Діти зображають навколишнє тільки після емоційних зустрічей з ним у процесі спостереження, розгляду картин, слухання музики, читання, розповідання. Головне завдання організації  зображувальної діяльності - виховання естетичних почуттів, а допоміжне - навчання технічним прийомам. Чим більше органів чуття беруть участь у сприйманні навколишнього, тим повнішими будуть уявлення, глибшим - пізнання.

Використання спадщини В. Сухомлинського

Суть технології. Основоположною у науково-теоретичних працях і практичному досвіді В. Сухомлинського є його філософсько-педагогічна  система ідей та поглядів на дитину  як на найвищу цінність. Педагогіка В. Сухомлинського - це педагогіка серця, дитино центризму й толерантності, яка базується на ідеї наближення навчально  - виховного процесу до природи конкретної дитини. Педагогіка побудована на утвердженні тієї філософської істини, що освіта, виховання й розвиток людини мають передбачити передусім утвердження гармонії розуму й серця. Розроблені педагогом основні норми моральної вихованості для дітей ґрунтуються  на творчому використанні багатого потенціалу загальнолюдських моральних цінностей і є складовою його цілісної педагогічної системи.

Методика «Виховання казкою» Л.Б. Фесюкової

Суть технології.  Універсальна методика роботи з казкою, розроблена педагогом Л.Б. Фесюковою, розвиває образне і логічне мислення дитини, його творчі здібності, формує нетрадиційний спосіб мислення. Знайомить дітей з світом природи і допомагає підготуватися до школи.

Музична педагогіка Карла Орфа

Суть технології. Як педагог, Орф розробив систему музичного виховання. Вона основана на різних видах музикування дитячої творчості, активній виконавській діяльності. Головний його принцип - будувати музичне виховання на ритмопластичній основі . Орфовська система музичного виховання містить такі елементи: -  мовленнєві вправи - доцільні для загального  музичного розвитку, бо легкі  й доступні для всіх дітей; -  поетичне музикування - допомагає відчути дітям красу звучання поезії й музики, розвиває пам'ять, усвідомлюється зв'язок слова й музики ; - музично-рухові вправи - допомагають підготувати дитину до спонтанного рухового вираження, навчають її зображувати звуки і настрої через елементарний рух ( удари, клацання, плескання, притупування), при цьому в дітей виробляється швидкість реакцій, уміння чекати, знаходити момент вступу; - елементарний музичний театр - інтерактивна  ігрова форма припускає загальний вплив музики, мовлення, руху, танцю і художнього образу. 

 

Використано Інтернет-ресурс